Зв’язок перекладу з іншими науками

Сучасну теорія перекладу можна охарактеризуватия як результат міждисциплінарних досліджень.

В рамках перекладознавства вивчаються фізіологічні, психологічні, літературознавчі, етнографічні та інші сторони перекладацької діяльності, а також історія перекладацької діяльності в тій чи іншій країні або країнах. Залежно від предмету дослідження можна виокремити психологічне перекладознавство (психологія перекладу), літературне перекладознавство (теорія художнього і літературного перекладу), етнографічне перекладознавство, історичне перекладознавство і т.п.

• Літературознавці досліджують переважно художній переклад з точки зору його естетичної еквівалентності оригіналу, ролі мови перекладу у розвитку духовної культури. Літературознавчий підхід до перекладу передбачає звернення до особистості перекладача, спробу зрозуміти його вибір виходячи з особистісних якостей.

• Соціальний статус перекладу як суспільно значимої діяльності вимагає вивчення із залученням наукового апарату соціології. Соціологія може досліджувати переклад як один із видів соціально-рольової взаємодії.

• Зв’язок перекладу з етнографією, історією та антропологією обумовлений тим, що культурно-історична варіативність життя і побуту, мови і світосприйняття людей дуже різниться. Перекладачі часто мають вирішувати задачу мовної і культурної варіативності, проблему розуміння повідомлення, яке було створено іншою мовою, в іншій культурі, в іншу історичну епоху, людьми іншої мовної свідомості, які по іншому сприймають і називають оточуючий світ.

• Необхідність розробки спеціальних методів навчання перекладу зробили його об’єктом педагогіки і методики.

• Особливості поведінки і психічного стану усних перекладачів, які працюють в умовах стресу, привертають увагу психології. Перекладацька діяльність вивчається психологами як різновид психічної діяльності.

• Переклад вивчається семіотикою як процес переходу від одної знакової системи до іншої.

• Для логіки переклад постає як прочес перетворення смислів.

• Для когнітивістики – як процес пізнання чужої дійсності крізь призму своєї.

• Переклад може вивчатись медициною, наприклад, для з’ясування, яким чином змінюється артеріальний тиск та пульс у перекладачів під час перекладу.

• Переклад може вивчатись юридичною наукою в аспекті відповідальності перекладача за результат своєї діяльності.

• Переклад як специфічна форма відтворення дійсності, в основі якої лежать категорії, що є близькі художньому образу, може бути цікавий і для теорії мистецтва.

Але, незважаючи на все сказане, більшість праць в області теорії перекладу має більш менш яскраво виражену лінгвістичну спрямованість. Теорія перекладу широко використовує лінгвістичні методи дослідження (наприклад: метод співставного аналізу, метод компонентного аналізу, метод трансформаційного аналізу та ін.)

Саме лінгвістичні дослідження внесли основний вклад у розвиток науки про переклад, і саме лінгвісти були першими теоретиками перекладу.

Питання з теми:

1. Чи завжди переклад передбачає використання двох мов?

2. Чи можливі переклади без використання мов?

3. Яким чином дослдження перекладу змінилось у ХХ ст.?

Запитання для самоперевірки:

1. Що складає об’єкт та предмет лінгвістичної теорії перекладу?

2. Які завдання ставить перед собою теорія перекладу?

3. Дайте визначення поняттю „переклад”.

4. Чим обумовлений тісний взаємозв’язок теорії перекладу і мовознавства?

5. Які параметри покладені в основу типологізації перекладів?

6. В чому полягає міждисциплінарність дослідження перекладу? У сфері яких наук проводяться дослідження перекладу, і що становить інтерес для кожної з наук?

Рекомендована література

1. Бик І.С. Теорія і практика перекладу. – Режим доступу: http://www.franko.lviv.ua/faculty/intrel/tpp/

2. Виноградов В.С. «Введение в переводоведение»

3. Гарбовский Н. К. Теория перевода / Н. К. Гарбовский. – М.: Изд-во Моск ун-та, 2007. – 744 c.

4. Комиссаров В.Н. «Современное переводоведение»

5. Латышев Л.К., Провоторов В.И. «Структура и содержание подготовки переводчиков в языковом ВУЗе»

6. Львовская З.Д. "Теоретические проблеми перевода", М., 1985.

7. Мамрак А.В. Вступ до теорії перекладу: навчальний посібник. – К: Центр учбової літератури, 2009. – 304с.

8. Федоров А.В. "Основы общей теории перевода", М., 1983.

Лекція 2: Основні категорії лінгвістичного перекладознавства

Мета: ознайомити студентів з основними категоріями лінгвістичної теорії перекладу.

Професійна спрямованість:поглибити знання про сутність перекладу, надати знання про адекватність та еквівалентність перекладу.

Основні поняття: адекватність п., еквівалентність п., об’єктивне/суб’єктивне у п., дослівний, буквальний, вільний п., формальна/динамічна еквівалентність, рівні еквівалентності.

План:

1. Об’єктивне і суб’єктивне у перекладі.

2. Адекватність і еквівалентність перекладу. Дослівний/буквальний/вільний переклад. Теорія формальної і динамічної еквівалентності (Юджин Найда (Eugene Nida)).

3. Теорія рівнів еквівалентності (В.Н. Коміссаров).

Обрані методи: пояснення, аналіз, наведення прикладів, схематичне представлення матеріалу.