Загальна, часткова і спеціальні теорії перекладу. Теоретичне і практичне перекладознавство.

2.1. Теоретичне перекладознавство

Загальна теорія перекладу –розділ лінгвістичної теорії перекладу, що вивчає найбільш загальні лінгвістичні закономірності перекладу незалежно від особливостей конкретної пари мов, способа перекладу та конкретних особливостей акту перекладу. Положення загальної теорії перекладу стосуються всіх перекладів в принципі. Вона надає теоретичне обгрунтування і визначає основні поняття часткових і спеціальних теорій перекладу.

Можна сказати, що загальна теорія перекладу займається перекладацькими універсаліями, тобто явищами і категоріями, які властиві всім видам перекладу.

Часткові теорії перекладу –вивчають лінгвістичні аспекти перекладу в рамках двох конкретних мов.

Спеціальні теорії перекладу– розкривають особливості процесу перекладу текстів різних типів і жанрів, а також вплив на характер цього процесу мовленнєвих форм і умов виконання перекладу. Спеціальні теорії перекладу:

- займаються класифікацією перекладу залежно від типів текстів, що перекладаються, і специфічних вимог, що висуваються до перекладів кожного типу;

- вивчають особливості, своєрідність і закономірності, що обумовлені жанром твору, що перекладається (переклад технічний, науковий, художній і т.д.);

- досліджують специфіку різноманітних видів перекладацької діяльності (усний переклад, синхронний, писмовий та ін.).

До спеціальних теорій перекладу можна віднести:

• теорію усного перекладу

• теорію письмового перекладу

• теорію синхронного перекладу

• теорію послідовного перекладу

• теорію художнього перекладу

• теорію науково-технічного перекладу

• теорію військового перекладу

• теорію перекладу поезії тощо.

Часткові і спеціальні теорії перекладу конкретизують положення загальної теорії стосовно окремих типів і видів перекладу.

Деякі дослідники виокремлюють в теорії перекладу ще такі розділи:

• історія практики і теорії перекладу,яка пов’язана з дослідженням історичних етапів і основних напрямів перекладацької діяльності,періодизацією перекладів, варіюванням уявлень про сутність перекладу, ролі перекладеної літератури у національних літературах тощо;

• критика перекладу, яка дає оцінку адекватності перекладів оригіналу, визначає важливість перекладів для культури мови перекладу.

2.2. Практичне перекладознавство

Практичне перекладознавство охоплює практичні аспекти перекладацької діяльності:

- лексикографічне забезпечення роботи перекладача;

- розробка програм і методики навчання майбутніх перекладачів;

- розробка програм машинного перекладу та ін.

У цілому, всі розділи теорії перекладу тісно пов’язані між собою, і їх виокремлення є досить умовним.

Зв’язок теорії і практики перекладу.

3. Типологія перекладів.

Системний аналіз перекладацької практики і теорії дозволяє побудувати єдину типологію перекладів, що узагальнює різні сторони підготовки, виконання, презентації і функціонування перекладу і співвідноситься з іншими основними компонентами перекладацької діяльності.

Типологізация перекладів здійснюється за наступними параметрами:

1. За співвідношенням типів мови перекладу і мови оригіналу;

2. За характером суб'єкта перекладацької діяльності і його відношенням до автора тексту, що перекладається;

3. За типом перекладацької сегментації і способом переробки перекладацького матеріалу;

4. За формою презентації тексту перекладу і тексту оригіналу;

5. За характером відповідності тексту перекладу тексту оригіналу;

6. За жанрово- стилістичними особливостями і жанровою принадлежністю пере-
кладного матеріалу;

7. За повнотою і типом передачі смислового змісту оригіналу;

8. За основними функціями;

9. За первинністю тексту- оригіналу;

10. За типом адекватності

1) Переклади, що виділяються за співвідношенням типів мови перекладу і мови оригіналу: Внутрішньомовнии переклад- тлумачення словесних знаків за допомогою знаків тієї ж мови:

• діахронічний (історичний) переклад (переклад на сучасну мову історичного тексту, написаного мовою попередньої епохи );

• транспозиція (переклад тексту одного жанру функціонального стилю в інший жанр функціонального стилю).

Міжмовний переклад - перетворення повідомлення, вираженого засобами будь-якої однієї знакової системи , в повідомлення , виражене засобами іншої знакової системи:

• бінарний переклад (переклад з однієї природньої мови на іншу);

• інтерсеміотичний переклад (переклад з природньої мови на штучну чи навпаки);

• трансмутація (переклад з будь-якої штучної мови на іншу штучну мову).

2) Переклади, що розрізняються за загальною характеристикою суб'єкта
перекладацької діяльності і за його відношенням до автора перекладацького тексту :
традіційний переклад - переклад, виконаний людиною:

• переклад, виконаний перекладачем, що не є одночасно автором перекладного тексту ;

• авторський (авто-) переклад (переклад, виконаний автором оригінального тексту);

• авторизований переклад (переклад оригінального тексту , апробований автором).

• машимнний (автоматичний) переклад - переклад, виконаний комп'ютером;

• змішаний переклад - переклад з використанням значної частки традиційної (чи машинної) переробки тексту.

3) Переклади, зроблені за типом перекладацької сегментації тексту і одиниць
перекладу , що були використані:

• поморфемний переклад - переклад, виконанний на рівні окремих морфем . не звертаючи уваги на їхні структурні зв'язки ;

• дослівний переклад - переклад , виконаний на рівні окремих слів не звертаючи уваги на смислові, синтаксичні і стилістичні зв'язки між словами;

• фразовий переклад - переклад , виконаний на рівні окремих речень або фраз, перекладених послідовно одне за іншим;

• абзацно-фразовий переклад- переклад,здійснений на рівні окремих речень або абзаців, перекладених послідовно одне за іншим;

• суцільно текстовий переклад- переклад цілого тексту, не виділяючи окремі слова, речення або абзаци в окремі одиниці перекладу.

4) Переклади, виділені за ознакою форми презентації тексту - перекладу і тексту-
оригіналу.

Письмовий переклад - переклад, виконаний в писемній формі:

• письмовий переклад писемного тексту (переклад письмового тексту, виконаний у писемній формі) ;

• письмовий переклад усного тексту (переклад усного тексту, виконаний у писемній формі).

Усний переклад - цепереклад, виконаний в усній формі:

• усний переклад усного тексту (переклад усного тексту, виконаний в усній формі);

- синхронний переклад (усний переклад, здійснений практично одночасно з виголошенням тексту-оригіналу);

- послідовний переклад (різновид усного перекладу, здійсненого після прослуховування певної частини тексту, в паузах між цими частинами);

+ однобічний переклад ( усний переклад,здійснений тільки в одному напрямку тобто з однієї мови на будь-яку іншу мову);

+ двосторонній переклад (послідовний усний переклад розмови, здійснений з однієї мови на іншу і навпаки);

• усний переклад письмового тексту (переклад письмового тексту, виконанний в усній формі);

5) Переклади, виділені за ознакою характеру і якості відповідності тексту перекладу
тексту-оригіналу:

• вільний переклад (переклад, що відтворює основну інформацію оригіналу з можливими відхиленнями - додаваннями, пропусками і т. п.; здційснюється на рівні тексту, тому для нього категорії еквівалентності мовних одиниць виявляються не релевантними):

• інтерпритація (вид перекладу, що базується на звертанні до немовних видів діяльності, на відміну від власне перекладу, здійсненого за заданими правилами переходу від засобів вираження, що належать іншій мовній системі);

• адекватний переклад (переклад, що відповідає оригіналу і виражає ту ж комунікатівну мету,що й оригінал);

• точний (правильний) переклад (переклад, що характеризується семантичною точністю, тобто є семантичне повно і правильно переданим планом змісту оригіналу);

• автентичний переклад (переклад офіційного документа, що має однакову юридичну чинність з оригіналом; відповідно до міжнародного права текст умови може бути зробленим і прийнятим на одній мові, але його автентичність встановлюється на двох і більше мовах);

• завірений переклад (переклад, відповідність якого оригіналу підтверджується юридично);

6) Переклади, які виділяються за ознакою жанрово-стилістичногї характеристики
перекладного матеріалу і жанрової приналежності:

• науково-технічний переклад (переклад науково-технічних текстів і документації);

• суспільно-політичний переклад (переклад суспільно-політичних текстів );

• художній переклад (переклад художніх текстів);

• військовий переклад (переклад текстів з військової тематики);

• юридичний переклад (переклад текстів юридичного характеру);

• побутовий переклад (переклад текстів розмовно-побутового характеру).

7) Переклади, що виділяються за ознаками повноти і способу передачі смислового
змісту оригіналу :

-повний переклад - переклад, що передає смисловий зміст оригіналу без пропусків і скорочень.

-неповний переклад - переклад, що передає смисловий зміст оригіналу з пропусками і скороченнями:

• скорочений переклад (переклад ,що передає смисловий зміст тексту в згорнутому вигляді, тобто із скороченнями);

• фрагментарний переклад (переклад не цілого тексту, а лише окремого уривка);

• аспектний переклад (переклад лише частини тексту відповідно до будь-якої заданої ознаки (аспекту);

• анотаційний переклад (переклад, у якому відбиваються лише головна тема, предмет і призначення перекладного тексту);

• реферативний переклад (переклад, у якому містяться досить докладна інформація про документ, який реферують- його призначення,тематика, методи дослідження, отримані результати).

8) Переклади,виконані за ознакою основної прагматичної функції:

- практичний переклад- переклад, призначений для практичного використання як джерело інформації:

• робочий (інформаційний) переклад (невідредагований переклад, в основному придатний для практичного використання,але не оформлений для опублікування):

• консультативний переклад (вид інформаційного перекладу, здійснюється звичайно в усній формі, включає елементи анотування, реферування і вибіркового перекладу з листа, виконується, як правило, у присутності замовника, який одразу уточнює аспекти змісту тексту- оригіналу, що його цікавлять);

• виданий (друкований) переклад (письмовий переклад, тиражований за допомогою засобів масового розмноження і призначений для широкого поширення);

• опублікований переклад (практичний чи навчальний переклад, тиражований за допомогою засобів масового розмноження).

-навчальний переклад- переклад, який використовують у навчальному процессі для підготовки перекладачів або як один з прийомів навчання іноземної мови;

-експериментальний переклад-переклад, виконаний з дослідницькою метою;

-еталонний переклад - зразковий переклад, який використовують для порівняння з перекладом, що виконують.

9) Переклади, що виділяються за ознакою первинності/ непервинності тексту
оригіналу:

- прямий (первинний, безпосередній) переклад - переклад, виконаний безпосередньо з оригіналу;

- непрямий (вторинний) переклад - переклад, здійснений не безпосередньо з тексту-оригіналу, а з його перекладу на яку-небудь іншу мову;

- зворотній переклад - експериментальний чи навчальний переклад одного і того ж тексту на вихідну мову.

10) Переклади, що виділяються за типом адекватності:

- стилістично адекватний переклад - семантично повний і точний і стилістично еквівалентний переклад, що відповідає функціонально-стилістичним нормам мови перекладу;

- прагматично (функціонально) адекватний переклад - переклад, що правильно передає основну (домінуючу) комунікативну функцію оригіналу;

- дезиративно адекватний переклад - переклад, повно і правильно відповідає на інформаційний запит споживача і не обов'язково передає повний смисловий зміст і основу комунікативну функцію оригіналу.