Б) теорії грошей, які пояснюють їх природу

 

 


1. Металістична:

а) зародки її виникли ще в античний період, але найбільшого поширення вона здобула в епоху первісного нагромадження капіталу;

б)ототожнювала грошовий обіг з товарним;

в) стверджувала, що благородні метали за своєю природою є грошима;

г) при цьому гроші вважались простим технічним знаряддям обміну без внутрішньої вартості;

д) заперечувала можливість існування грошових знаків – замінників золота і срібла;

е) з появою паперових грошей теорія втратила своє значення.

2. Номіналістична:

а)виникла в рабовласницьку епоху, але пік популярності приходиться на момент витіснення золотих грошей;

б)заперечує товарну природу грошей;

в)розглядає їх виникнення суб’єктивно – тобто вони є результатом угоди людей або державних актів;

г)вважає, що гроші здобувають примусову купівельну силу;

д)їх вартість визначається не матеріальним змістом, а найменуванням;

е)повністю заперечується зв’язок грошей з золотом.

Дж.М.Кейнс – золоті гроші «Варварський пережиток», М.Фрідмен – золоті гроші – «експериментальна теоретична конструкція», П.Самуельсон – золоті гроші «соціальна умовність».

Номіналістична теорія вдало пояснює природу сучасних символічних грошей, які втратили товарну природу і не мають внутрішньої вартості.

3. Кількісна:

а)виникла у 18 ст.: стверджує, що гроші не мають внутрішньої вартості (вона залежить від кількості грошей в обігу і визначається попитом на них та їх пропозицією);

б)найбільш органічно пояснює природу сучасних паперових (кредитних) і безготівкових грошей;

в)грошова теорія М.Фрідмена знаходиться в основі сучасної МОНЕТАРНОЇ КОНЦЕПЦІЇ.

В сучасній економічній теорії відбулося поєднання номіналістичної і кількісної теорій.

Цей симбіоз дозволяє обґрунтувати:

а)закономірності обігу символічних (кредитних) грошей;

б)регулювання їх кількості;

в)природу безготівкових і «електронних» грошей;

г)суть інфляції;

д)розробити основні принципи антиінфляційної політики.

2.Функції грошей як загального еквіваленту


 

 

1. Першою і найбільш важливою є функція грошей як міри вартості. В ній безпосередньо виражена роль грошей як загального еквівалента. Сутність їх полягає в тому, що за допомогою грошей вимірюється вартість усіх інших товарів. Функцію міри вартості, гроші виконують ідеально.

2. Гроші виконують функцію засобу обігу, опосередковуючи мінові відносини між людьми з приводу купівлі – продажу необхідних їм товарів. Виконання грішми цієї функції, з одного боку, розв’язує суперечності безпосереднього товарообміну, бо не потребує збігу актів купівлі – продажу ні в часі, ні в просторі. З іншого боку, поява грошей поглиблює суперечності ринкової економіки, оскільки купівля – продаж товарів може розвиватися в просторі і в часі.

3. Гроші виступають як засіб утворення скарбів або нагромадження. В деяких випадках гроші вилучаються з обігу. Об’єктивно це зумовлено потребами ринкової економіки. По-перше, щоб застрахувати себе від різних випадковостей ринку, товаровиробник повинен мати можливість купувати різні товари незалежно від того, коли і за яких умов будуть реалізовані його власні товари. По-друге, придбання предметів споживання значної цінності теж передбачає попереднє нагромадження грошей, а також, й вилучення їх з обігу.

4. З розвитком товарного обігу час реалізації товарів все частіше відривається від часу їх оплати. Це означає, що перехід товарів від продавця до покупця не супроводжується одномоментною передачею грошей за цей товар покупцями продавцю. Товари продаються в кредит, тобто з оплатою в майбутньому. Продавець у таких відносинах стає кредитором, покупець – боржником, а гроші починають виконувати функцію засобу платежу. З часом гроші починають виконувати цю функцію й поза сферою товарного обігу: при сплаті ренти, податків. Розвиток функції грошей як засобу платежу загострює суперечності ринкової економіки й посилює її негативні риси. Посилюючи залежність товаровиробників один від одного, вона посилює формальні можливості для виникнення економічних криз.

5. З розвитком міжнародного поділу праці товарний обіг виходить за рамки національних кордонів. Відповідно й гроші починають обслуговувати міжнародну торгівлю, виходять на світовий ринок. У цій функції вони виступають як світові гроші. Виходячи на світову арену, гроші виступають у своєму первозданному вигляді – в злитках золота. У світовому обороті гроші функціонують насамперед як засіб платежу. З 1.04.1978р. золото не виконує цю функцію.








Дата добавления: 2016-02-04; просмотров: 456; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2019 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.004 сек.