Додаткові зв’зки вестибулярних ядер з іншими центрами

Корекція положення тіла та голови після надходження імпульсів від вестибулорецепторів до вестибу- лярних ядер забезпечується за рахунок чисельних зв’язків їх з іншими центрами головного й спинного мозку.

Вестибуло-спинальна система.Вестибулярні ядра Дейтерса, отримуючи імпульси від статолітового апарата, через латеральний вестибуло-спинальний трактнадсилають команди до альфа- і гама- мотонейронів спинного мозку. При цьому активуються м’язи-розгиначі й гальмуються мотонейрони, пов’язані зі згиначами. Саме вестибуло-гама-мотонейронні зв’язки забезпечують швидкі, невідкладні термінові рухові реакції.

Друга частина шляху – медіальний вестибуло-спинальний тракт, започаткований від ядер Шваль- бе, отримуючи інформацію від рецепторів півколових каналів, закінчується на мотонейронах шийного відділу спинного мозку. Ці зв’язки важливі для організації співвідношення в положенні голови та тулуба, оскільки за рахунок рухомості шиї воно не завжди має стабільнеположення. Латеральний шлях має збуд- жувальний вплив, а медіальний як збуджуючий, так і гальмівний.

Вестибулярні ядра однієї сторони мають зв’язки з такими протилежного боку, що є необхідним для уз- годження рухових актів обох сторін.

Вестибуло-мозочкова система.Виключне значення мають двобічні зв’язки вестибулярних ядер з мозочком, особливо флокуло-нодулярною часткою (архіцеребелумом). Аферентні зв’язки від вестибу- лярних ядер прямують до мозочка, еферентні, церебелофугальні – до вестибулярних ядер. Головне функціональне спрямування їх є гальмівним стосовно лабіринтних та міотатичних рефлексів. Переконли- вою ілюстрацією такої ролі мозочка є рухові розлади, які виникають при його ураженнях (атаксія, астазія, дистонія, спонтанний ністагм), як наслідок надмірного збудження вестибулярних ядер.

Вестибуло-окулярна система.Зв'язки ядер Бєхтєрєва з ядрами III, IV, VI пар черепних нервів та РФ обумовлюють рухові реакції очних яблук при збудженні вестибулярного апарата. Завдяки цим зв'язкам вестибулярна система відіграє суттєву роль у регуляції рухів очей, що важливо для підтримки стабільності зображення на сітківці ока.

Вестибуло-ретикулярна система.Ядра Роллера через зв’язки з ретикулярною формацією стовбура мозку й опосередковано, через ретикуло-спінальні полісинаптичні шляхи, можуть забезпечувати вплив не тільки на соматичні, але й на автономні функції організму. Останнє, зокрема, за рахунок зв’язків з ядром блукаючого нерва.

Вплив на автономні функції може здійснюватися також за рахунок зв’язків вестибулярних ядер із гіпоталамусом – вищим підкорковим вегетативним центром.