Г – ампулярний апарат при збудженні за рахунок кутових прискорень.

У перші частки секунди після початку обертання ендолімфа залишається нерухомою в силу інерції. Купула, яка почала рухатися, наштовхується на нерухому ендолімфу, що викликає відхілення волосків у бік, протилежний обертанню.

Рис. 12.28. Механізм збудження горизон- тальних каналів.

1 – ампула правого півколового каналу, 2 – вузька части- на півколового каналу, 3 – рецепторна клітина, 4 – утрікулюс, 5 – кіноцилій, 6 – стереоцилії.

А.Стан спокою.

Б. З початком обертання людини праворуч, разом з головою обертається праворуч і купула. Ендолімфа в перші частки секунди залишається нерухомою в силу інерції. Купула, яка почала рухатися, наштовхується на нерухому ендолімфу, що викликає відхилення волосків ліворуч, тобто в бік, протилежний обертанню.

В. Рівномірне обертання. Купула й ендолімфа руха- ються з однаковою швидкістю; волоски повертаються у вихідне вертикальне положення. Немає ні збудження, ні гальмування.

Г. Повна зупинка. Разом із головою зупиняється купу- ла, у той час як ендолімфа, знов-таки, у силу інерції

продовжує рухатись. Це викликає зрушення волосків у бік обертання.

Ендолімфа в півколових каналах, розташованих у горизонтальній площині, до початку обертання, не- рухома, а у вертикальних каналах рухається з рівномірною швидкістю; отже подразнення немає. Для

подразнення рецепторного апарата горизонтальних каналів обстежувана людина повинна сісти так, щоб голова була нахилена донизу на 30º, (тоді горизонтальні канали розташовуються фактично горизонталь- но). Обертання проводиться навколо горизонтальної осі.

При обертанні праворуч(праворуч рухатиметься голова, а разом і гребінець горизонтального кана- лу). Ендолімфа, у силу інерції, у перші частки секунди залишається нерухомою. Це призводить до того, що гребінець наштовхується на нерухому ендолімфу й відхиляється ліворуч, тобто в бік, протилежний напрямку обертання (див. рис. 12.28). Оскільки обертання відбувається праворуч, а кіноцилії розташовані ближче до маточки, то відхилення купули спричинить деполяризацію, оскільки волоски зрушуються лише в бік кіноцилія, тобто утрикулопетально. Але це буде лише однобічно, (тільки в правому півколовому каналі); у каналі протилежної сторони (лівому) кіноцилії відхилятимуться в бік стереоцилій, що спричи- нить гальмування.

Далі у рецепторному апараті „збудженого каналу” події розвиваються подібно тому, як це відбувається в статолітовому апараті. У рецепторних клітинах виділяється медіатор, а в закінченнях волокон вестибу- лярного нерва виникає ГП, котрий при досягненні КРД викликає потенціал дії (ПД). Викликані потенціали дії розповсюджуються волокнами вестибулярного нерва. У той самий час у другому (лівому) горизон- тальному півколовому каналі створюється протилежний стан, оскільки зрушення волосків відбувається в бік стереоцилій, тобто утрикулофугально.У волоскових клітинах виникає гіперполяризація і тому потенціал дії у волокнах лівого вестибулярного нерва не виникає, що, у свою чергу, призведе до змен- шення частоти ПД у вестибулярному нерві.

При продовженні обертання, після припинення дії інерційних сил, купула правого горизонтального півколового каналу, разом з ендолімфою, відновлює вихідне положення, властиве стану спокою, тобто починає рухатися разом з ендолімфою, а волоски займають центральне положення. Тому подразнення ампулярного апарата припиняється.

При зупинці обертання, купула разом з головою зупиняється, а ендолімфа, знов-таки, у силу інерції, продовжує деякий час рухатись. Це викликає в правому й лівому горизонтальних каналах протилежні зміни. У лівому каналі волоски зрушуються в бік кіноцилія, що викликає деполяризацію і збудження. У правому буде гіперполяризація і пригнічення активності. Відповідно частота ПД зросте в лівому вестибу- лярному нерві, а в правому зменшиться.

На відміну від горизонтальних каналів, у вертикальних каналах збудження виникає при утрикулофу- гальному зрушенні волосків, а гальмування – при утрикулопетальному, оскільки в них ближче до утрику- люса знаходяться стереоцилії.