Роль і значення топографічної карти як засобу управління

Топографічні карти широко застосовуються командирам/ штабами всіх ступенів для вирішення різноманітних завдань, пов'язаних з діями військ на місцевості.

Робоча карта - це топографічна карта, на яюй командир (начальник) за допомогою графічних умовних знаюв і прийнятих скорочень відображає тактичну чи спеціальну обстановку і Ті зміни під час бою. Вона є одним з найважливіших документів, за допомогою яких командир з'ясовує завдання, вивчає противника ї місцевість, оцінює обстановку, приймає рішення, здійснює розрахунки і ставить завдання перед підлеглими, організовує взаємодію і керує підрозділом у бою, доповідає старшому начальнику про хід бойових дій, інформує сусідів про обстановку.

Основною робочою картою командира підрозділу с топографічна карта масштабу 1:50 000 або 1:100 000. У деяких випадках, наприклад, при форсуванні водних перешкод, в обороні, розвідці, на ділянці прориву підготовленої оборони противника, при наступі в районах зі складними умовами орієнтування використовується карта масштабу 1:25 000, а у великих населених пунктах - плани міст масштабу 1.10 000 або 1:25 000.

При діях у районах, які не забезпечені великомасштабними топографічними і спеціальними картами, або на місцевості зі значними змінами можуть використовуватися фотокарти, фотосхеми або аерознімки з координатною сіткою.

Топографічними картами командири підрозділе забезпечують вищі штаби заздалегідь або одночасно з постановкою їм бойових завдань

Командир підрозділу веде робочу карту встановленими умовними знаками чітко і ясно, для того, щоб у відображеній на карті обстановці могли легко розібратися старші начальники і командири підлеглих підрозділів. Зрослий просторовий розмах бойових дій підрозділів, їх швидкоплинність і висока маневреність, впровадження автоматизованих систем управління військами ставлять підвищені вимоги до нанесення на робочу карту обстановки, її наочності, тому що управління підрозділами може здійснюватися під час руху, а обстановка - передаватися засобами зв'язку. Тому вимоги, які висувають до робочої карти, полягають у точності і вірогідності нанесення обстановки,її повноти і наочності, своєчасності розробки, стислості І ясності.

Точність нанесення обстановки є найважливішою ви мста кл до ведення робочої карти. Без суворого виконання цієї вимоги неможливі ефективна взаємодія артилерії та авіації з механізованими і танковими підрозділами, підтримка підрозділів вогнем іншим бойовими засобами. Ефективна підтримка вогнем і взаємодія військ можливі лише при точному цілеуказанні. Тому положення своїх військ і військ противника наноситься на робочу карту якомога точніше. Так, пункти управління, передній край, фланги, вогневі позиції своїх військ і військ противника, а також положення його важливих цілей наносяться на карту з точністю 0,5-1 мм. Точність нанесення інших цілей та об'єктів не повинна перевищувати 2-Змм.

Повнота обстановки залежить від даних, які необхідні командирам для управління підрозділами у бою. На свою робочі карту командир підрозділу наносить тільки ті дані, які мають безпосереднє відношення до виконання поставленого завдання Положення і дії своїх військ наносять, як правило, на карту в обсязі на одну ступінь вище свого підрозділу і з деталізацією на одну-дві ступені нижче. Все це полегшує користування робочою картаю, скорочує час при нанесенні обстановки, сприяє збереженню у таємниці задуму старшого командира.

Наочність робочої карти досягається ясним і стислим відображенням бойової обстановки та її основних елементів, які можуть суттєво вплинути на ведення бою, акуратним викресленням тактичних умовних знаків та умілим розміщенням підписів.