Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
Завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи з фактичного і (або) правового боку у зв’язку з виявленням обставин, про які не знала і не могла знати особа, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення.
Нововиявленими обставинами є (ч. 2 ст. 245 КАС):
— істотні обставини, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення;
— встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, неправильного висновку експерта, неправильного перекладу; фальшивості документів або речових доказів, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
— встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
— скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
— встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, які застосував суд при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Законодавець обмежив можливість перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана в письмовій формі протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Вимоги до заяви викладено у ст. 248 КАС.
Законодавець визначив, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим припустився помилки при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини. Він також встановив правило, за яким заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалене незаконне або необґрунтоване рішення, подається до адміністративного суду тієї інстанції, суддею якого він був.
Визначивши, що у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не може брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, законодавець не врахував, що ні правових, ні моральних підстав не довіряти судді повторний перегляд цієї справи не існує (за винятком випадків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 2 ст. 245 КАС, але там ця особа вже не є суддею). Разом із тим, за таких умов малий кількісний склад суддів у адміністративних судах може взагалі виключити можливість перегляду справи цим судом.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами в адміністративному судочинстві істотно відрізняється від аналогічної процедури в цивільному судочинстві. Новели, запропоновані законодавцем, не спростили, а ускладнили судочинство.
Ввівши процедуру відкриття провадження за нововиявленими обставинами законодавець формалізував цей вид провадження, змушуючи суд обов’язково проходити процедуру перегляду справи, навіть за явної відсутності підстав для цього, тільки б форма заяви відповідала вимогам закону (ст. 250 КАС).
Новелою є положення, яке базується на сумнівному застосуванні принципу процесуальної економії, за яким вирішення питання про скасування оскарженого рішення, сам перегляд справи і ухвалення нового рішення проводяться в одному засіданні (статті 252—253 КАС).
Саме останні положення входять у суперечність зі змістом принципу змагальності та вимог закону про безпосередність, всебічність, повноту та об’єктивність дослідження доказів, оскільки правові підстави перегляду справи (ст. 245 КАС) в основі базуються на необхідності з’ясування фактичних обставин справи, а ч. 4 ст. 252 КАС дозволяє не досліджувати докази, які не оспорюються. А як бути з доказами, які оспорюються? Як виглядатиме суд, що викликав цілий ряд свідків чи витребував нові письмові докази, не вирішивши до цього питання про законність судового рішення та його скасування?
Питання для самоконтролю:
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 1097;