Про­вадження в адмініс­трати­вних справах в апе­ляційній інстанції

Завданням апеляційної інстанції є перегляд за апеляційною скаргою адміністративної справи і судового рішення на предмет пра­вильності встановлення судом першої інстанції обставин у справі та застосування норм права. Таким чином, суд апеляційної інстанції покликаний забезпечити виправлення помилок суду першої інстанції як у питаннях факту (правильність оцінки доказів і встановлення обставин), так і в питаннях права (правильність застосування матері­ального і процесуального права).

Адміністративний процес у суді апеляційної інстанції, як і в пер­шій інстанції, також можна умовно поділити на стадії:

1) апеляційне оскарження;

2) підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду;

3) апеляційний розгляд;

4) ухвалення судового рішення.

Апеляційне оскарження.Предметом апеляційного оскарження є насамперед судові рішення, якими закінчується провадження в суді першої інстанції (як постанови по суті справи, так і ухвали про за­лишення адміністративного позову без розгляду, про закриття прова­дження в адміністративній справі). У КАС визначено ще низку інших ухвал, що може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції.

Загальним є правило, що в апеляційному порядку може бути оскаржено будь-яку постанову суду, яка не набрала законної сили. Виняток встановлено лише для деяких постанов адміністративного суду у виборчих спорах та спорах, пов'язаних з процесом референду­му (див. частину четверту статті 177КАС). Відтягування набрання законної сили останніми шляхом подання апеляції може позбавити сенсу судовий захист у таких адміністративних справах, оскільки, наприклад, після виборів чи референдуму він виявиться запізнілим.

Право на апеляційне оскарження будь-яких ухвал адміністративного суду закладало б можливість зловживати цим правом з метою за­тягнути процес - заявляти необґрунтовані клопотання і оскаржувати ухвали про відмову в задоволенні таких клопотань. Тому законодавець обмежив коло ухвал, що може бути оскаржено в апеляційному поряд­ку окремо від постанови суду.

Як постанову, так і ухвалу суду першої інстанції може бути оскаржено повністю (якщо особа вважає всі висновки суду хибними) або частково (якщо особа вважає лише окремі висновки суду непра­вильними).

Право на апеляційне оскарження має кожна особа, про чиї права, свободи, інтереси та обов'язки суд вирішив питання. Інакше кажучи, таке право мають:

1) сторони і треті особи;

2) особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про
їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.

У переважній більшості випадків оскаржувати судове рішення буде особа, яка бере участь у справі, якщо результат розгляду її не влаштовує. Однак можливі ситуації, коли судове рішення безпосе­редньо стосуватиметься інтересів іншої особи, яка не брала участі у справі. Найчастіше вона дізнається про справу уже після ухвалення рішення. В ідеалі суд першої інстанції мав би залучити таку особу або надати їй можливість вступити у справу ще під час розгляду. Однак якщо внаслідок помилки або через відсутність відомостей суд цього не зробив, для захисту своїх інтересів така особа також має право на оскарження судового рішення.

Особливістю справ про оскарження нормативно-правових актів є зокрема те, що у цих справах право оскаржити судове рішення нада­но лише особам, які брали участь у справі, інакше апеляційний суд виявився б заваленим апеляційними скаргами осіб, які під час про­вадження у суді першої інстанції не виявили бажання взяти участь у справі і не добивалися результату, який би їх влаштовував. Тому в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правових ак­тів запроваджене обов'язкове повідомлення в офіційному виданні про відкриття провадження. Це потрібно для того, щоб кожна заінтересо­вана особа могла взяти участь у розгляді справи судом першої інстан­ції, якщо вона того бажає. Однак якщо така особа не виявила бажання взяти участь у справі, вона втрачає право на апеляційне оскарження, незалежно від того, що судове рішення може стосуватися її інтересів. Апеляційна скарга такої особи залишається без розгляду (див. части­ну шосту статті 171 КАС).

Порядок апеляційного оскарження в адміністративному судо­чинстві такий: апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Це означає, що адресатом вимог апеляційної скарги є адміністративний суд апеляційної інстанції, оскільки він уповноважений їх розгляну­ти, однак апеляційна скарга над­силаються або подаються адміністративному суду першої інстанції, щоб він приєднав до них матеріали адміністративної справи. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розгля­нути справу за її відсутності. Це важливо для того, щоб визначити, у якому провадженні розглядати справу - усному чи письмовому.

Адміністративна справа, що надійшла до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається в поряд­ку черговості судді-доповідачу. Суддя-доповідач протягом трьох днів має вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду.Така підготовка здійснюється суддею-доповідачем протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження. Для цього він пови­нен зокрема:

1) надіслати копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановити строк для подання запере­чень на апеляційну скаргу;

2) запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребувати ці докази за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;

3) вирішити інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

4) вирішити питання про можливість письмового провадження в суді апеляційної інстанції.

Апеляційний розгляд. Апеляційний розгляд адміністратив­ної справи відбувається в порядку усного (у судовому засіданні) або письмового провадження. Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів у судовому засіданні за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених для апеляційної інстанції. Такі особливості полягають, зокрема, у:

1) змісті доповіді судді-доповідача - він повідомляє в необхідному обсязі про зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та заперечень на неї;

2) порядку виступу осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень або в судових дебатах - першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу; якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач; далі слово надається особам, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім- іншим особам, які беруть участь у справі;

3) наслідках неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду - таке неприбуття не перешкоджає розглядові справи, але якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, та вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Письмове провадження проводиться, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили про можливість розгляду справи у їх відсут­ності. Воно передбачає вивчення колегією суддів апеляційної скарги, заперечень на неї, інших матеріалів адміністративної справи й ухва­лення ними судового рішення без проведення судового засідання.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу та судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та позовних вимог, що були заявлені в суді першої інстанції. Однак при встановленні порушень закону, що привели до неправильного вирішення справи, поза межами оскарження суд апеляційної інстанції може вийти за ці межі. Отож при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстан­ції не зв'язаний вимогами апеляційної скарги. Це одна з особливос­тей адміністративного судочинства в апеляційній інстанції.