Облік витрат на поліпшення, ремонт і утримання основних засобів

Підприємства підтримують свої основні засоби в робочому стані та забезпечують їх функціонування способом як поліпшення, так і за допомогою системи технічного обслуговування й системи планово-попереджувального ремонту.

Технічне обслуговування — це комплекс операцій або операція з підтримки працездатності чи справності об’єкта під час його використання за призначенням способом його періодичного огляду (мастильні й очищувальні роботи, перевірка рівня працездатності тощо) та ремонтних робіт невеликої вартості, що не збільшують первісну вартість об’єкта.

Поточний ремонт — це комплекс операцій або операція з часткової заміни окремих запасних частин, деталей, дрібний ремонт окремих частин, побілка стін, ремонт дверей, підлог і інший ремонт з підтримання основних засобів у робочому стані, які не збільшують первісну вартість. Виконується поточний ремонт без проекту та без відповідних дозволів на виконання робіт.

Капітальний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних чи монтажних робіт, за якого здійснюється розбирання будівель, споруд, устаткування та інших об’єктів для відновлення або заміни найважливіших чи всіх зношених деталей і вузлів і, який проводиться з періодичністю більше одного року. При цьому первісна вартість об’єкта основних засобів не збільшується. На початку року підприємства складають план капітальних ремонтів, що включає в себе:

· поіменний титульний список об’єктів;

· перелік основних робіт;

· кошторисну вартість робіт;

· календарний план-графік ремонтів;

· потребу в основних матеріалах, транспортних засобах механізації та робітниках;

· одержання дозволів Держархбудконтролю та інших державних органів з безпеки та екології.

Модернізація, модифікація, побудова, дообладнання —це розширення окремих будівель і споруд, технічне переобладнання інших об’єктів, запровадження нової техніки й технології, механізація та автоматизація виробництва, які, кожен окремо або в сукупності, збільшують первісну вартість об’єкта основних засобів. На проведення цих робіт обов’язковими є також наявність проектно-кошторисної документації та відповідних дозволів органів державного контролю й нагляду.

Під час визначення складу витрат за видами поліпшень необхідно керуватися чинними державними нормативними документами:

1. З поточного ремонту:

а) виробничих будівель і споруд — Доповненням 4 до “Положення про безпеку і надійну експлуатацію виробничих будівель та споруд”, затвердженим наказом Держбуду України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 р. за № 32—288 і зареєстрованого в Мінюсті України 6.07.98 р. за № 424/2864 (далі Положення № 288);

б) житлових та громадських будівель — листом Держбуду України “Про визначення понять поточного та капітального ремонтів житлових і громадських споруд” від 13.01.98 р. №7/11;

в) машин та обладнання — Положенням галузевих міністерств бувшого СРСР про систему технічного обслуговування й планово-попереджувальних ремонтів;

г) автомобільного транспорту — Положенням про технічне обслуговування та ремонт дорожніх, транспортних засобів, автомобільного транспорту, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 р. № 102 (далі Положення № 102).

2. З технічного обслуговування:

а) машин та обладнання — Положенням галузевих міністерств бувшого СРСР про систему технічного обслуговування і планово-попереджувальних ремонтів;

б) автомобільного транспорту — Положенням № 102.

3. З капітального ремонту:

а) виробничих будівель і споруд — вищевказаним Положенням № 288, доповнення 5 до пункту 3.12;

б) житлових і громадських будівель — вищевказаним Положенням № 7/11;

в) машин та обладнання — Положенням галузевих міністерств бувшого СРСР про систему технічного обслуговування і планово-попереджувальних ремонтів;

г) автомобільного транспорту — вищевказаним Положенням № 102.

4. З реконструкції, модернізації та технічного переобладнання— “Інструкцією про порядок складання статистичної звітності з капітального будівництва”, затвердженою наказом Мінстату України від 28.03.96 р. № 93 та зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 16.05.96 р. за № 231/125 (далі — Інструкція № 93).

Бухгалтерський облік витрат на поліпшення основних фондів (модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію), що збільшують первісну вартість об’єкта, підприємства, згідно з п. 14 П(С)БО 7 ведуть у розрізі об’єктів аналітичного обліку на рахунку 15 “Капітальні інвестиції” (на відповідних субрахунках) з наступним зарахуванням їх на рахунок 10 “Основні засоби” після введення в експлуатацію.

Документальною підставою виконаних підрядним способом робіт є: Акт приймання виконаних робіт (форма № КБ-26); Довід­ка про вартість виконаних робіт витрат (форма № КБ-3) для
оплати їх; — господарським способом — аналогічні документи на здійснення витрат з капітального ремонту.

Бухгалтерський облік витрат на підтримання об’єкта в робочому стані та його відновлення способом експлуатаційного й технічного обслуговування та поточних і капітальних ремонтів, що не збільшують первісну вартість об’єкта основних засобів, ведеться згідно з П(С)БО 16 “Витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.

У бухгалтерському обліку ці витрати обліковуються на рахунках обліку витрат, а саме: 23 “Виробництво” — у разі, якщо ремонтуються основні засоби виробничого призначення; 91 “Загальновиробничі витрати” — при ремонті основних фондів за­гальновиробничого призначення, тобто таких, що беруть участь в управлінні цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва; 92 “Адміністративні витрати” — під час ремонту основних засобів, що беруть участь в управлінні та обслуговуванні підприємства; 93 “Витрати на збут” — у разі ремонту основних фондів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг; 941 “Витрати на дослідження і розробки” — при ремонті основних засобів, що беруть участь у дослідженнях і розробленнях, які здійснює підприємство.

Документальною підставою для відображення витрат при підряді є договір на виконання робіт, кошторис і акт приймання, а за господарського способу:

з оплати праці — наряди на роботу за типовими формами (№ Т-20, 21, 23, 25, 26, 27, 28, 40); табелі обліку використання робочого часу (П-12, 13, 14, 15); трудові угоди та акти приймання виконаних робіт;

з використаних матеріалів: накладна на відпускання та матеріальні звіти;

з наданих послуг допоміжними підприємствами: дорожні лист­ки, виробничі звіти.

За господарського способу виконання робіт на витрати з поточ­ного ремонту, який не вимагає розроблення креслень, склада­ються розціночні описи робіт на підставі дефектних актів або дефектних відомостей. У промисловості для обліку робіт з обслуговування та поточного ремонту відповідної будівлі (споруди) необхідно вести технічний журнал, до якого вносяться записи про всі виконані роботи з зазначенням виду та місця робіт (доповнення 3 до пп. 3.2. Положення про безпечну і надійну експлуатацію виробничих будівель та споруд, затвердженого наказом Держбуду України й Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 р. № 32-288 і зареєстрованого в Мінюсті України 06.07.98 р. за № 424).

Аналітичний облік витрат на капітальний ремонт за господарського способу ведеться на окремому субрахунку 23 “Виробництво” як у розрізі видів затрат (будівельні роботи, роботи з монтажу обладнання, інші роботи), так і за кожним об’єктом позамовним методом у розрізі статей витрат (матеріали, будівельні конструкції, основна заробітна плата робітників, відрахування на соціальні заходи, втрати від браку, інші прямі витрати, експлуатація будівельних машин і механізмів, загальнодільничі витрати), за підрядного методу витрати на поточні ремонти та обслуговування відносяться безпосередньо на об’єкти їх виконання.