Загальна характеристика обтяжень прав на землю

Різновидом обтяжень земельних ділянок є емфітевзис та суперфіцій, інші речові права на земельні ділянки(див. тему «Право землекористування»), сервітут (розглядається нижче в окремому питанні).

Поняття

Правовому режиму земельних сервітутів присвячені ст.ст.98-102 (гл.16 «Право земельного сервітуту») ЗКУ, ст.ст.401-406 (гл.32) ЦКУ.

Законодавче визначення земельного сервітуту наведено у ст.98 ЗКУ: «[п]раво земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками)». ЦКУ містить формулювання «право користування чужим майном (сервітут)» (ч.1 ст.401 ЦКУ), що не розкриває ознак сервітуту.

Проблема. Існуюче визначення земельного сервітуту (ст.98 ЗКУ) є недосконалим, воно не узгоджується із положеннями ст.100 ЗКУ (згадує про можливість встановлення сервітутів на користь визначених осіб - особистих сервітутів), а також в сукупності із ст.100 ЗКУ утруднює (1) встановлення сервітутів відносно ділянок, що не є суміжними, (2) встановлення сервітутів на користь чи за рахунок іншого нерухомого майна (напр., сервітутне право власника трубопроводу на чужу земельну ділянку). Вважаємо, що такі сервітути можуть бути встановлені на підставі положень ст.404 ЦКУ.

NB. Слід розрізняти поняття земельного сервітуту як встановленого договором або судом речового права, наслідком якого є обмеження прав власників інших ділянок, та законодавчо встановлені обмеження прав власників земельних ділянок в інтересах сусідів, що не породжують речового права інших осіб¹.

Цікаво, що ще у дореволюційному праві Російської імперії розрізнялися сервітути та законні обмеження права власності. Якщо такі обмеження встановлювалися на користь будь-яких третіх осіб, законодавство називало їх «правом участі загальної» («право участия общего»); якщо обмеження встановлювалося на користь визначених осіб, обмеження вважалося «правом участі приватної» («право участия частного»), розглядалося як синонім «права сусідства»².

¹ Бусуйок Д.В. До питання про співвідношення обмежень прав на землю в інтересах сусідів із земельними сервітутами // Стан та перспективи розвитку аграрного права: Матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф., присвяченої 80-річчю д.ю.н., проф., акад. АПрН України В.З. Янчука, Київ, 26-27 травня 2005 р. / Під ред. В.М. Єрмоленка, В.І. Курила. – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2005. - С.133-136; Бусуйок Д. Способи встановлення обмежень прав на землю за законодавством України: теоретичний аспект // Юридична Україна. – 2005. - №2. – С.60-63; Копылов А.В. Вещные права на землю в римском, русском дореволюционном и современном гражданском праве. – М.: Статут, 2000. – С.12 та ін.; Новицкий И.Б. Право соседства. Рамки и значение проблемы // Право и жизнь. – 1924. – Книга 5/6. – С.3-12.

² Харьков В. Правовое регулирование земельных сервитутов в гражданском и земельном законодательстве // Хозяйство и право. – 2000. - №9 (284). – С.30.