Світовий експорт товарів і комерційних послуг.

Джерело: Trade and Development Report. – N.Y.& Geneva, UNCTAD 2004; 4,45; World Trade Report - Geneva, WTO 2007 - p. 6 .

Зростає відкритість економік переважної більшості країн світу, що сприяє їхній активній участі в процесах глобалізації. Так, частка товарного експорту у світовому ВВП має усталену тенденцію до збільшення з 7,9% у 1913 р. до 9% у 1929 р., 10% у 1950 р., 14,5% у 1970 р. , 19% у 2000 р. та 24 у 2006 році. У країнах із високим доходом – членах ОЕСР – частка експорту товарів і послуг (% до ВВП) сягає 70%; у країнах з середнім доходом близько третини ВВП реалізується на зовнішніх ринках.

Високу зовнішньоторговельну квоту, порівняну з розвиненими країнами, має й Україна, що спонукає до необхідності врахування в економічній політиці суперечливого впливу глобалізації як на господарський розвиток, так і на національну безпеку держави.

Протягом 1995 р. - 2005 р. середньорічні темпи зростання світового ВВП становили 2,94%, а світового товарного експорту - 6,51%.

Провідні позиції у світовому експорті посідають індустріально розвинуті країни, на які припадає близько 2/3 глобального експорту, питома вага країн, що розвиваються, становить більше 30%, країни Південно-Східної Європи і СНД займають усього трохи більше 3% світового експорту.

Важливою ознакою розвитку міжнародної торгівлі, що діє всупереч процесу глобалізації, є її регіоналізація, коли торговельні потоки спрямовуються в країни, об'єднані торгово-економічними угодами різного характеру. Нині найбільшим регіональним угрупованням є Азіатсько-Тихоокеанське економічне співтовариство (АПЕК), частка якого у міжнародній торгівлі становить майже 50%; на другому місці – Європейський Союз (25 країн-членів) із часткою світової торгівлі 37,3%; третю сходинку посідає північноамериканське регіональне об'єднання НАФТА, на яке припадає 19,5% світового торговельного обороту. Південноазіатське регіональне угруповання держав АСЕАН має 6,4%, а латиноамериканське МЕРКОСУР - 1,4% міжнародної торгівлі. Існують проекти створення загальноамериканської зони вільної торгівлі, яка об'єднуватиме 34 країни Північної, Центральної та Південної Америки.