Історичні форми торгової глобалізації
Доба промислової революції | Доба класичного золотого стандарту | Міжвоєнні роки | Бреттон-вудський період | Сучасний період | |
Екстенсивність | Середня: тривалі зв’язки між Азією, Європою й Африкою, що поширилися до Америки та Австралії | Висока: більшість територій залучені до міжнародної торгівлі на початку ХХ ст. | Багато країн беруть участь у торгівлі, але розриваються попередні зв’язки в закритих торгових блоках | Комуністичні країни переважно виключені з глобальної торгівлі за загальної участі в ній решти держав | Участь майже всіх країн і високий рівень зв’язків між ними. Членство у СОТ 154 держав |
Інтенсивність | Низька для економік у цілому, але значна для певних галузей | Середня: дуже висока для окремих країн, але для більшості низька | Початково нижча, ніж до І світової війни, і різко падає у 1930-х роках | Початково низька з тенденцією зростання до рівнів, характерних | Високий: по відношенню до обсягів виробництва – безпрецедентні рівні; на торгівлю припадає найбільша частка приватного виробництва у порівнянні з попередніми періодами |
Динаміка | Низька | Середня - висока | Низька | Низька | Висока: швидкі технологічні зміни та світова конкуренція |
Вплив торгівлі | Низький для більшості економік; важливий для окремих галузей та соціальної сфери | Високий: ключовий для розвитку головних експортерів і дедалі важливіший у визначенні доходів у індустріальних державах | Високий початковий вплив торгівлі помітно знижується | Зростає зі зростанням торгівлі; важливий для індустріального розвитку | Високий: торгівля стає пріоритетною сферою економіки й дедалі зростає її важливість у визначенні доходів та індустріальної структури країни |
Інфраструктура | Прості транспортні системи розвиваються впродовж періоду з поліпшенням суден і техніки навігації | Індустріалізація транспорту із застосуванням парових машин; значне скорочення транспортних витрат; нова комунікаційна технологія | Подальше поліпшення транспорту в межах попередніх якісних характеристик | Зниження рівня повітряного і морського фрахту | Закріплення попереднього спаду витрат; значний прогрес у комунікаційній технології сприяє торгівлі послугами |
Інституціоналізація | Торгові компанії та організації купців; рівень протекціонізму спочатку низький, але зростає з формуванням націй і держав; мінімальне міжнародне регулювання | Поширення двосторонніх угод про стандарти міжнародних ринків. Змінні рівні протекціонізму; поступово набуває чинності принцип нації найбільшого сприяння | Скасування міжнародних угод; зростання протекціонізму у 1930-х роках і звуження торгівлі до регіонального рівня | Торгівля формалізована згідно з ГАТТ. Багатостороннє управління торгівлею. Початок лібералізації | Всесвітня торгова організація дедалі більше діє як світова інституція, що гарантує дотримання спільних правил у всьому світі та сприяє інтенсифікації торгової лібералізації |
Стратифікація. Ієрархія | Спочатку низькі, але починаючи з ХІІІ ст. торгівля дедалі більшою мірою набуває імперських форм організації | Значні обсяги торгівлі припадають на імперії. В торгівлі панують ключові експортери | З крахом світової торгівлі провідні держави виходять на регіональний рівень | Дедалі більш регульована торгівля між індустріально розвинутими країнами. США – основна торговельна держава | Торгівля переважно між країнами ОЕСР, але з тенденцією зниження концентрації торгівлі. Зростання ролі інших країн, спочатку експортерів нафти, згодом нових індустріальних держав |
Нерівномірність | Висока нерівність : окремі осередки торгівлі. Інші регіони здебільшого не беруть участі | Торгівля важлива для провідних економік і первинних експортерів за маргіналізації інших районів | Спад торгівлі завдає особливо відчутних ударів головним експортерам; деякі країни спроможні досягти відновлення на національному рівні | Повільне зростання ринків для окремих країн, але загальна світова експансія частково компенсує дане явище | Дедалі більша диференціація торгівлі, що становить ключовий елемент зростання для одних економік та консервації маргінального стану інших |
Джерело: Гелд Д., МакГрю Е., Голдблатт Д., Перратон Дж. Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура. Пер. з англ.- К., 2003,с.218, 219.
Середній обсяг світового експорту товарів і послуг упродовж 1981 – 1990 рр. становив 2,683 млрд. дол., наступного десятиліття - 5,736 млрд. дол., а на початку ХХІ ст. він становив більше 14 млрд. дол., тобто зріс майже в 3,5 рази (табл. 12.5).
Таблиця 14.5
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 773;