Частка експорту товарів у ВВП світу

* 2006 - розрахунки автора

Джерело: Перспективы развития мировой экономики – Вашингтон, МВФ 2007, с.225, 241.A.Maddison. The World Economy. Paris, 2006, p.362;

Ця усталена тенденція свідчить про зростання глобальних чинників економічного розвитку, посилення відкритості національних господарств.

У 90-ті на початку 2000-х років відбулися незначні зміни в географії міжнародної торгівлі. Головне зрушення стосується частки розвинутих країн та країн, що розвиваються, у світовому експорті. За 1990 -2003 рр. питома вага розвинутих країн зменшилась з 72,08% до 64,053%, країн, що розвиваються, збільшилась з 24,71% до 32,39% за практично стабільної частини, країн Південно-Східної Європи і СНД.

Головною причиною такого перерозподілу світового експорту став бурхливий економічний розвиток та зовнішня експансія азіатських країн, що розвиваються і, насамперед, Китаю, Індії, Південної Кореї, Тайваню, Сінгапуру, Гонконгу.

Таблиця 14.3

Географія світового експорту (%)

Джерело: UNCTAD Handbook of Statistics. U.N. – New York and Geneva, 2007, p. 14

Так, обсяг експорту Китаю збільшився з 62,1 млрд. доларів у 1990 р. до 969,1 млрд. доларів у 2006 р. У Гонконгу відповідні показники становили 82,2 та 322,6, у Тайваня – 67,1 та 224,0, у Республіки Корея – 65,1 та 326,1, у Сінгапуру – 270,5 та і в Індії – 17,96 та 120,8 млрд. доларів.

Важливою макропропорцією є співвідношення в міжнародній торгівлі готових виробів та сировинних товарів. Якщо в 50-х рр. ХХ ст. це співвідношення дорівнювало 50 х 50, то в даний час питома вага готових виробів майже 80%, а сировинних, насамперед, 20%.

Зрушення в структурі світової торгівлі пояснюються наступними чинниками. По-перше, в умовах технологічного процесу відбуваються процеси дематеріалізації виробництва, запроваджуються ресурсо-, матеріало- і енергозберігаючі технології. По-друге, поглиблення міжнародного поділу кооперації праці зумовлює формування певного профілю міжнародної спеціалізації збільшення обміну між суб’єктами світового ринку напівфабрикатами, вузлами, іншою проміжною продукцією, яка прйшла відповідну стадію обробки.

Розгортання процесу глобалізації відбувається в певних формах або, іншими словами, глобалізація має свої іманентні форми прояву. Вони здебільшого викристалізовуються і мають своє матеріальне втілення у:

ü збільшенні обсягів та диверсифікації структури міжнародної торгівлі;

ü міжнародних прямих і портфельних інвестиціях, що дедалі ширше використовуються як важливий механізм національного економічного розвитку;

ü міграції робочої сили в межах усього поля світового господарства;

ü зростаючому значенні знань, технологій, менеджменту, маркетингу, що продукуються в більш розвинутих країнах, а використовуються в економічних системах, які поступово конвергуються у світогосподарські процеси тощо[39].

Глобалізація торгівлі, міжнародного ринку характеризується різноманітними показниками з точки зору історичних етапів розгортання даного процесу, його інтенсивності, інституційних та інфраструктурних вимірів тощо (табл. 12.4).

Таблиця 14.4.