Організаційні структури управління. Структура (від лат. structura) – побудова, розташування – відображення внутрішньої побудови системи.

Структура (від лат. structura) – побудова, розташування – відображення внутрішньої побудови системи.

Основні поняття:

Ланка – елемент структури, який являє собою первинну частину або підрозділ організації.

Орган (від гр. organon – орудие) – структурна частина організації, яка має самостійні функції, стале об`єднання певних ланок структури, певним чином організація в організації.

Ієрархія (від гр. hieros arche – порядок влади) – взаємо підпорядкованість елементів структури організації.

Рівень – горизонталь, яка визначає рівнозначне за ієрархією розташування елементів структури.

Ступінь – сукупність ланок і органів, які позиціонуються на загальному рівні структури.

Принципи структуризації:

• кількісний (кількість членів організації);

•часовий (одночасна зайнятість членів організації, наявність змін);

•технологічний (предмети навчального плану, ступені школи тощо);

•професійний (учні-вчителі-адміністрація);

•функціональний (навчання-виховання-робота з кадрами).

Типи структур:

•штабна (лінійно-функціональна, побудована за принципом централізовано-лучової конфігурації; буває у вигляді класичного, ешелонного, дивізіонального варіантів);

•матрична (лінійно-функціональна, побудована за принципом координатно-коопераційної конфігурації; може бути у вигляді програмно-цільової, проектної, сегментної та інших конфігурацій);

•об’єктна (лінійно-функціональна, комбінована, представлена у вигляді об`єктного виділення – відділи, цехи, філіали тощо);

•органічна (пріоритетно лінійна у вигляді еволюційно і природно складеної, представлена групами, бригадами, творчими групами, проектами тощо);

•мобільна (сучасна інноваційна структура, побудована на основі динамічних прийомів організаційного проектування - тимчасові групи, міжшкільні об`єднання, об`єднання “школа-ВНЗ” тощо).

Іноді виділяють як особливу адаптивну структуру, яка буває фрагментарною (тимчасові цільові команди для вирішення окремих питань, робочі групи тощо), проектною (ціль-проект-структура-впровадження-закриття), матричною (тимчасові групи у рамках існуючих підрозділів за принципом кубіка Рубіка).

Вимоги до раціональної структури:

•оперативність (рішення доходить до виконавця раніше, ніж приходить наступне рішення);

•надійність (безперервний процес передачі достовірної інформації, якомога менша кількість ланок передачі при достатній кількості каналів);

•оптимальність (якомога менша кількість ланок у структурі);

•економічність (відсутність зайвих ланок, невелика вартість утримання структури).