Поняття й ознаки промислового зразка
Звичайна якість виробів визначається технічними та економічними показниками. Однак цього не досить, щоб забезпечити їхню конкурентоспроможність на ринку. Важливе значення для реалізації виробу має його зовнішній вигляд, тобто естетичні критерії, а саме: форма, обробка, виразність деталей і т.п. Це забезпечується художнім конструюванням, результати якого охороняються як промисловий зразок. Так, у статті 1 закону України "Про охорону прав на промислові зразки" зазначено, що останній є результатом творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання, за умови, що він не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі. Об’єктом промислового зразка може бути те, що відноситься до зовнішнього вигляду виробу (форма, малюнок, розфарбування або їхнє сполучення, що призначене для задоволення естетичних і ергономічних (простота й зручність користування) потреб людини. Об'єктом промислового зразка може бути цілий виріб, його частина, комплект (набір), варіанти виробу.
Виріб як об'єкт може бути об'ємним (автомобіль, верстат, взуття, меблі й т.п.) або плоским (малюнок, тканини, килима й т.п.). Частина виробів може бути заявлена в тому випадку, якщо вони призначені для уніфікованого застосування, тобто можуть бути використані із цілим рядом виробів, а також має самостійну функцію й завершену композицію (фари, різного виду ручки, сідло велосипеда).
Комплект (набір) може бути заявлений за умови, якщо вхідні в його склад елементи, що виконують найрізноманітніші функції, відмінні друг від друга, підлеглі загальному завданню, розв'язуваної комплектом. З погляду художнього конструювання рішення всіх елементів комплекту (набору) виробів повинно бути виконане з використанням єдиного образного, пластичного та стилістичного принципу формоутворення (Чайний або столовий сервіз і т.п.).
Варіантними є рішення виробів, що ставляться до однієї функціональної групи (художнє конструювання двох або декількох автомобілів, що відрізняються друг від друга формою облицювання, наприклад, ручки, фари й т.п.).
Промисловий зразок як і винахід повинен бути патентоспроможним. Таким він визнається, якщо має новизну й промислову застосовність.
Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його істотних ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подачі заявки у Установа, а якщо заявлені вимоги пріоритету, то - із цього моменту. Загальнодоступними є відомості, що стали відомими невизначеному колу осіб, які за своїм службовим станом не пов'язані з розробкою й виготовленням виробу, оформленням документів, експертизою й реєстрацією промислового зразка.
Під істотними ознаками розуміються такі показники, які об'єктивно властиві художньо-конструкторському рішенню виробу, кожний з яких необхідний, а все разом достатньо для створення конкретного зорового образа даного виробу.
У процесі встановлення новизни використовуються не тільки відомості, що стали загальнодоступними, але й зміст заявок, що раніше надійшли у Установа.
На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття відомостей про нього автором або особою, що одержала від нього прямо або опосередковано такі відомості протягом шести місяців до дати подачі заявки, а якщо заявлено пріоритет, то до дати пріоритету. Це виключення зроблено в інтересах автора або інших осіб, що одержали від нього інформацію. Перед патентуванням промислового зразка необхідно з'ясувати, чи є на нього попит на ринку. Для з'ясування цього моменту варто дати певну інформацію особам, які б могли використовувати промисловий зразок. Щоб ця інформація не могла завдати шкоди авторові й іншим зацікавленим особам, і закріплено це виключення. Однак доведення обставин розкриття інформації, тобто по волі автора чи ні, покладається на особу, зацікавлену в застосуванні цього правила.
За законом промисловий зразок визнається патентоспроможним, якщо він може бути використаний у промисловості або іншій сфері діяльності. Він повинен бути придатним для здійснення промисловим способом, тобто виготовлення виробу в промислових умовах із застосуванням матеріалів і технологій промислового виробництва.
Якщо зовнішня форма виготовляється не промисловим шляхом, то виріб розглядається як результат художнього промислу.
Не визнаються патентоспроможними об'єкти архітектури, крім малих архітектурних форм (кіоски, намети на ринку, трамвайні зупинки, телефонні будки й т.п.). До не патентоспроможного закон відносить друковану продукцію як таку, а також об'єкти нестійкої форми з рідких, газоутворюючих, сипучих або подібних їм речовин.
Особливості охорони прав на промислові зразки, що відносяться до державної таємниці визначаються спеціальним законодавством. Необхідність у цьому правилі викликає сумнів. Художній зразок – це зовнішній вид виробу. Він служить для створення конкретного зорового образа. Якщо зовнішній вигляд виконує іншу функцію, то це міняє його юридичну природу. Він може стати винаходом або секретом, охоронюваним державою і т.п.
Дата добавления: 2015-11-10; просмотров: 871;