Поняття й ознаки винаходу

У літературі винахід визначається як творче рішення технічного завдання, як правило, діяльності, прийом або метод роботи або як практичний результат діяльності з дозволу протиріч, що виникають між новими завданнями, новими вимогами та старими формами й прийомами роботи й т.д. Всі ці й інші визначення, як правило, не містять чітких правових критеріїв, що дозволяють однозначно відрізнити винахід від "не винаходу". Причина цього полягає в том, що саме по собі поняття винаходу є не стільки правовим, скільки суспільним поняттям. Якщо перед суспільством виникає певне технічне завдання й згодом з'являється спосіб вирішити його, то цей спосіб звичайно й зізнається винаходом. І тільки винахід, що має суспільне значення, одержує правову охорону.

Перелік можливих об'єктів винаходів дуже широкий. Основні типи об'єктів винаходу:

Ø пристрій (куди можна включити конструкції та вироби);

Ø спосіб (тобто процес виконання дій над матеріальним об'єктом за допомогою матеріальних об'єктів);

Ø речовина (досить складне поняття, що охоплює індивідуальні хімічні сполучення, композиції (склади, суміші), продукти ядерного перетворення. До групи хімічних сполучень умовно віднесені також високомолекулярні з'єднання й продукти генної інженерії).

Крім того, винаходом буде вважатися й застосування відомого раніше пристрою, способу, речовини за новим призначенням. Інакше кажучи, винаходом буде визнане й використання вже існуючих винаходів відповідно до іншого призначення. Оскільки відповідний пристрій, спосіб, речовина уже були відомі раніше, видача патенту у відношенні цього ж об'єкта винахідникові, що знайшов їм нове застосування, фактично дасть йому можливість контролювати всі (у тому числі й відомі раніше) варіанти використання такого об'єкта. Тому патент, видаваний у розглянутому випадку, обмежений: він охоплює тільки один варіант використання такого об'єкта патентного права.

Об'єкти винаходів у цілому можна умовно розділити на дві великі групи: продукти (нові конструкції, сплави й т.п.) і способи.

Відносно певних об'єктів прямо зазначено на неможливість їхньої охорони засобами патентного права. Цей список досить великий, але наведені в ньому позиції можуть бути об'єднані в кілька груп:

1) загальні наукові ідеї (наукові теорії й математичні методи);

2) загальні схеми дій (сюди можна віднести методи організації й управління господарством, методи виконання розумових операцій, алгоритми);

3) установлені стандарти дій (умовні позначки, розклади, правила);

4) об'єкти, охоплювані іншими виключними правами (програми для обчислювальних машин; проекти й схеми планування споруджень, будинків, територій; рішення, що стосуються тільки зовнішнього вигляду виробів, спрямовані на задоволення естетичних потреб; топології інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин);

5) рішення, що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі.

Винахід буде вважатися, таким, що має винахідницький рівень, якщо він не просто має нове рішення поставленого завдання, але й те, що це рішення повинне бути якісно новим, що вимагає значних творчих зусиль для його відшукання; можливість включення нових елементів у винахід не повинна бути очевидною для кожного фахівця. Новизна винаходу повинна досягатися не за рахунок несуттєвих дрібних виправлень або, наприклад, очевидних перестановок елементів конструкції пристрою, а за рахунок внесення якісних змін.

Промислова застосовність

Для того щоб винахід був визнаний патентоспроможним, він не повинен бути тільки теоретично можливим, але й практично нереалізованим. Якщо мова йде про створення нового продукту, то повинна існувати можливість виготовити цей продукт у промислових (а не тільки в лабораторних) умовах, а також використовувати його за призначенням. Якщо ж предметом винаходу є новий спосіб, то повинна існувати можливість реалізації цього способу. У той же час немає вимог до можливих масштабів такого використання.

При оцінці промислової застосовності винаходу не розглядається результат промислового застосування, його переваги перед іншими рішеннями того ж технічного завдання. Це відрізняє даний критерій від критерію "позитивного ефекту". З іншого боку, не буде враховуватися й економічна доцільність використання даного винаходу. Така зміна підходу представляється правильною, тому що економічна ситуація може легко помінятися (наприклад, падіння цін на енергоносії може зробити використання певного винаходу вигідним), а порівнювати переваги різних способів досить важко: у конкретних обставинах надзвичайно важливим може виявитися обставина, що не грає ролі в інших випадках.