Юрський період.

Період тривав близько 60 млн. років. Природні умови юрського періоду були типовими для мезозою. Текто­нічні рухи виявлялися в основному у вигляді повільних піднять та опускань материків. У середині періоду відбулось кімерійське горотворення, сліди якого яскраво видно в Криму, на Донецькому кряжі. В цей час на Землі посилилась вулканічна діяльність.

У зв’язку з коливальними тектонічними рухами положення берегової лінії Світового океану протягом юрського періоду дуже мінялося. У пер­шій його половині мала місце трансгресія; більшу частину материкових рівнин затопило море. У другій половині періоду, коли море відступало, на його місці лишило­ся багато лагун і озер.

Клімат тоді був теплий і вологий. Рослинність за складом була така сама, як і в тріасовому періоді. З деревини могутніх лісів місцями утво­рилися поклади кам'яного та бурого вугілля. За багатством вугільних родовищ юрська система стоїть на другому місці після кам'яновугільної.

У складі морської фауни, як і раніше, переважали амоніти, численні белемніти, пелециподи, корали. На суші, у воді й повітрі панують рептилії. Знаменною подією юрського періоду була поява перших птахів – археоптериксів. Досить поши­реними стають ссавці, серед них найчисленніші – пантотерії.

Відклади юрської системи представлені верствами морського, конти­нентального та вулканічного походження. Серед них відомі конгломерати, піски, пісковики, глини, глинисті сланці, вапняки оолітові та коралові, а також піщано-глинисті вугленосні верстви. На території Української РСР юрська система поширена на Донецькому кряжі, у Дніпровсько-Донецькій западині, Канівських горах, Криму, При­дністров'ї, Карпатах тощо.

Юрська система багата на поклади кам'яного вугілля (Схід­ний Сибір, Далекий Схід, Урал, Закавказзя), газу і нафти, мінеральних солей, флюсових вапня­ки, графіту (Кавказ, Франція). З рудних родовищ відомі поклади залізної руди на Донбасі, в Арденнах, у Франції та Піренеях.