Тріасовий період.

Період тривав близько 45 млн. років. На початку його завершилося герцинське горотворення. Піднялися Урал, Донецький кряж, Добруджа, Судети, Арденни, Гарц, Тянь-Шань, Алтайські гори, Аппалачі, Австралійські Альпи. У північній півкулі утворився єдиний материк Лавразія, у південній – Гондвана, які розділяв океан Тетіс.

У тріасі тектонічні рухи виявлялись у підніманні та опусканні, що спричинило великі розломи земної кори на Гондвані. У зв'язку з цими розло­мами знову посилилась діяльність вулканів. Вулканічні виверження відбу­валися в Східному Сибіру, Кордільєрах, Андах, Північній Африці. У де­яких країнах вулканогенні породи переверствовувалися з морськими від­кладами.

Море в тріасі займало незначну частину сучасної суші. На материках переважали континентальні умови. Клімат був посушливий і теплий.

У цей період на Землі сформувалися мезозойські флора та фауна і вимерли типові палеозойські форми. Серед рослинності переважали сифонникові водорості, сагові, хвойні, гінкгові дерева. Під кінець періоду з'явилися бенетити. Утворились покла­ди кам'яного та бурого вугілля (Урал, Східний Казахстан, Примор'я, Китай, Індія).

У ранньому тріасі значно поновився склад фауни. Серед безхребетних поширились вапнисті губки, морські лілії, їжаки. Особливо численними стали амоніти; з'явилися белемніти. З хребетних тварин виникли кости­сті риби, а під кінець періоду – і перші ссавці дроматеріуми. У тваринному світі переважали рептилії. З них іхтіозаври та плезіозав­ри жили в морі, в повітрі переміщалися літаючі ящери (птеродактилі), на суші існували велетенські динозаври (стегозавр, диплодок, бронтозавр, ігуанодон, тиранозавр і т. д.); було багато черепах та крокодилоподібних ящерів.

Особливо поширені прісноводні глини та піщані породи з рештками тварин і рослин. Часто зустрічаються рябі пісковики з відбитками крапель дощу та слідами наземних тварин. Поширені також лагунні відклади, представлені рябим мергелем, доломітом, ангідритом, гіпсом та солено­сними верствами.

На Україні тріасові відклади залягають на північно-західних схилах Донецького кряжа, у Дніпровсько-донецькій западині, у Кримських горах, Рахівському масиві Карпат, в Ізмаїльському районі на ниж­ньому Дунаї. З них складений острів Зміїний у Чорному морі. З тріасовими відкладами пов'язані родовища кам'яного та бурого вугілля (Урал, Східний Казахстан, Приморський край, США, Японія, Індія, Китай), нафти, газу, залізної руди (Польща), мідної руди (Каліфорнія, Канада, Пенсільванія), ртуті (Індія).