Кам'яновугільний період.

Цей період тривав близько 60 млн. років. За кам'яновугільного періоду на Землі сталися важливі події. Тектонічні рухи набули значної сили: відбувалося герцинське горотворення. Вся суша об’єдналася в один материк. Протягом періоду море кілька разів наступало на сушу й особливо значні площі вкрило всередині карбону.

На заболочених приморських низинах росли непрохідні ліси з папороті, хвощів, плаунів, серед яких уже були предки голонасінних дерев. З дере­вини лісів того часу утворилися численні родовища кам'яного вугілля, по­ширені майже в усіх країнах.

Тваринний світ кам'яновугільного періоду різноманітний і багатий. Стали ще більш численними та різноманітними корали, розвивалися молюски та брахіоподи. Дуже були поширені найпростіші тварини. З раковин нодозарій утворилися потужні верстви вапняку (Підмосков'я). Трилобіти майже зовсім вимерли. З них лише представ­ники одного роду перейшли у наступний, пермський, період.

Серед хребетних тварин були досить поширеними численні риби, особливо акули. На суші жили панцироголові амфібії. Уперше на життєву арену вийшли представники нового класу хребетних – плазуни. Це були примітивні істоти, що мали спільні риси зі своїми предками – земноводними.

У північній півкулі клімат ще був теплий і вологий, а в південній, на материку Гондвана, починалося зледеніння. З часом, у пермський період, крига вкривала значні простори Африки та Південної Америки.

Кам'яновугільні поклади поширені в Підмосков'ї, на Уралі, в Середній Азії, Західній Європі, Америці, Австралії та Антарктиді. На Україні верстви їх відслонюються на Донецькому кряжі, в Галицько-Волинській мульді (Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн). Відомо багато рудних родовищ, зокрема родо­вище ртуті на Донбасі (Микитівка).