Девонський період.

Девонський період тривав близько 60 млн. років. Протягом девонського періоду на Землі переважали континентальні умо­ви. На початку цього періоду завершилося каледонське горотворення, а в кінці розпочалося герцинське. У девонський час посилилась вулканічна діяльність. Потужні вулканічні виверження відбувалися в Європі. На Україні вулкани були на Придніпровській низо­вині та на півдні Донецького кряжа. Вулканогенні продукти поширені на території від Чернігова до Сло­в'янська.

Наземна рослинність у девоні різноманітніша, ніж у силурійському періоді. Численні хвощі та папороті утворювали справжні ліси, хоч і одноманітні.

Тваринний світ девонського періоду визначався багатством форм. Моря населяли численні корали. Набагато збільшилось різноманітних голкошкі­рих, серед яких дуже поширені морські лілії. З їх решток утворилися потужні відклади вапняку. Багато було брахіопод, а також головоногих молюсків гоніатитів. Трилобіти почали вимирати. Їх хоч і багато, але вони вже не такі різноманітні, як раніше.

У девоні продовжували розвиватись і хребетні тварини. Вони утворюють ряд нових форм. Особливого поширення набули дводишні риби. Вони насе­ляли лагуни та періодично пересихаючі озера. Нащадки дводишних риб і тепер живуть у пересихаючих водоймах зон жаркого клімату Африки, Австралії та Південної Америки. Хребетні вперше почали заселяти сушу. Це представники земноводних – панцироголові амфібії стегоцефали.

Девонські відклади на Україні відслонюються по долині Дністра та на південних схилах Донецького кряжа. На Поділлі девонські верстви представлені зеленуватою глиною, піс­ковиками, мергелем і сланцями червоного та бурувато-сірого забарвлення, у яких часто зустрічаються рештки панцирних риб.

З девонськими відкладами Дніпровсько-донецької западини пов'язані родовища нафти, горючого газу, калійної солі, які видобувають на Україні та в Білорусі. Великі родовища нафти поширені в девоні Волго-Уральської області. Є родовища бокситу, залізної руди, поклади мармуру і яшми.