Ордовицький та силурійський періоди.

Ордовицький і силурійський періоди тривали разом 80-90 млн. років. Це був час сильних тектонічних рухів земної кори, відбулося каледонське горотворення. Разом із тектонічними рухами посилилась вулканічна діяльність.

У силурійський період на Землі відбулась одна з найбільших у геологічній історії трансгресій моря. Більшу частину поверхні сучасних ма­териків тоді займало неглибоке море. В кінці періоду, коли піднімалися гори, море відступило.

Умови для органічного життя тоді були дуже сприятливі, і воно набу­ло дальшого розвитку. Уперше почалося заселення суші. На суходіл вийшли перші наземні рослини – псилофіти. З’явилися й перші наземні тва­рини – скорпіони. Та основні групи тварин ще продовжували населяти море. Деяких груп тварин стало так багато, що вони набули поро­дотворного значення: із їхніх скелетів відклалися потужні відклади вапня­ку. Особливо поширені вапняки коралові, брахіоподові та ортоцератитові.

У морях жили своєрідні колоніальні дрібні організми граптоліти. Тоді ж зникли археоціати, а трилобіти стали найчисленнішими. З'явилися велетенські раки – евриптеруси, що досягали в довжину 2 м. Силурійський період ознамену­вався появою панцирних риб – перших представників фауни хребетних.

Ордовицькі та силурійські відклади поширені на всіх материках, май­же в усіх країнах. На Україні вони залягають широкою смугою від Білорусі до Чорного моря, на захід від Українського кристалічного щита. У складі ордовицьких та силурійських відкладів переважають вапняки, мергелі, сланці та зверху на них червоноколірні пісковики. У верствах вапняків зустрічаються численні скам'я­нілі рештки вимерлих представників тваринного світу.

З цим періодом пов’язано утворення родовищ нафти (США), горючих сланців (Естонія), мідних руд (Норвегія), поліметалевих руд (Казахстан), золота (Забайкалля, Австралія), свинцевих, мідних, нікелевих та кобальтових руд (Австралія).