Політика залучення іноземних інвестицій, вільні економічні зони

Державна політика у сфері іноземних інвестицій здійснюється Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України і регулюється Верховною Радою України. Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначають: Закон України “Про інвестиційну діяльність”, Закон України “Про оподаткування підприємств”, Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. та інші нормативно-правові акти.

Іноземні інвести­ції в Україні не підлягають націоналізації, а їх реквізиція може бути здійснена лише у особливих випадках, наприклад, техногенної чи природної катастрофи. І навіть в цих випадках передбачені оскарження в судах і компенсації. До того ж всі витрати і збитки іноземних інвесторів відшкодовуються з державного бюджету або інших джерел, встановлених КМУ в поточних ринкових цінах на основі оцінок незалежних аудиторів, і в тій валюті, в якій здійсню­вались інвестиції або іншій валюті, прийнятній для інвестора.

У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення на протязі 6 місяців своїх інвестицій, а також доходів по них в грошовій або речовій формі за реальними ринковими цінами, сформованими в момент припи­нення інвестиційної діяльності. Після виплати обов'язкових зборів, платежів і податків іноземним інвесторам гарантується безпере­шкодне переведення за кордон одержаних на законних підставах засобів в іноземній валюті. Порядок переведення встановлюється НБУ. При переведенні або вивозі іноземних інвестицій податок складає 15 %. Доход або прибуток від інвестиції іноземний інвестор має право реінвестувати в економіку України в будь-якій валюті, а також зберігати їх на поточних розрахункових рахунках або на депозитах. Іноземні інвестори мають право на придбання паїв і цінних паперів у відповідності з валютним законодавством і законами України про цінні папери та фондову біржу, приймати участь в приватизації майна державних підприємств і незавер­шеного будівництва, в конкурсах і аукціонах. Надання майна в оренду іноземним інвесторам на суму більш як 10 млн. доларів здійснюється за рішенням Фонд)' держмайна України.

Інвестиційний клімат для іноземного інвестора в Україні пере­важно визначається впливом таких факторів, як політична, правова, економічна та екологічна стабільність. З цієї причини Україну розглядають за кордоном як зону підвищеного ризику для крупних інвестицій. Нерішучість, обережність у прийнятті кінцевих рішень потенційними інвесторами в такій ситуації - закономірне явище. Закон України «Про державну Програму заохочення іноземних інвестицій в Україні» скерований на заохочення й підсилення припливу іноземного капіталу в пріоритетні сфери економіки держави шляхом надання різкого роду страхових гарантій, особливо із найбільш важливих інвестиційних програм і проектів, покращення правового регулювання іноземного інвестування, розвитку інфраструктури міжнародного бізнесу.

Завданням цієї Програми входить залучення додаткових джерел інвестування прогресивних структурних зрушень та інших якісних перетворень в економіці України за рахунок коштів іноземних інвесторів, формування експортного потенціалу, зростання техніч­ного рівня виробництва, скорочення енергоємності продукції. Неодмінною умовою формування сприятливих умов для притоку іноземних інвестицій буде розвиток ринкової інфраструктури міжнародного бізнесу, для чого передбачається:

– значно покращити роботу таких ділянок інвестиційної діяль­ності, як фондові біржі, комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні компанії і інвестиційні фонди, трастові та консал­тингові, холдингові та аудиторські фірми;

– утворити державний реєстр іноземних інвесторів і банк даних про об'єкти іноземного інвестування в Україні, автоматизовану інформаційну систему, яка забезпечувала б оперативний пошук іноземних та вітчизняних інвесторів, та надання консультацій з питань техніко-економічного обґрунтування та реалізації інвестиційних проектів;

– здійснити організацію статистичної звітності про іноземних інвесторів, вдосконалити систему обліку відповідно до міжнародних стандартів, здійснити публікацію нормативних актів України та іншої інформації, яка цікавить іноземних інвесторів, на іноземних мовах;

– визначити навчальний заклад в Україні та за кордоном для підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, що працюють над проблемами залучення іноземних інвестицій в Україну. Важливу роль в розширенні іноземного інвестування повинно відіграти Агентство міжнародного співробітництва та інвестицій, головним завданням якого є надання допомоги підприємцям України в пошуку іноземного партнера;

– в правильному оформленні документів інвестиційної заявки;

– в складенні бізнес-плану;

– в розробці інвестиційного проекту по методології, прийнятій в країнах з розвиненою економікою.

Слід зазначити важливість Закону України "Про правовий статус іноземців". У ньому підтверджується право іноземних громадян як фізичних осіб займатися інвестиційною діяльністю. Законом України передбачена рівність прав і обов'язків всіх суб'єктів у сфері економічної діяльності.

Вільні економічні зони в світі розглядаються як один з основних засобів засіб залучення іноземних інвестицій. Законодавство України виділяє спеціальні (вільні) економічні зони (ВЕЗ) без обмеження характеру їх діяльності. Вільна економічна зона— це обмежена частина території країни, для якої характерний спеціальний режим функціо­нування економічних суб'єктів. Механізм функціонування ВЕЗ, як правило, включає специфічний економічний, організаційний, податковий, митний та правовий статус господарчих агентів та всієї ВЕЗ, яка дуже слабко взаємодіє з економікою держави. У відповідності з цим механізм функціонування ВЕЗ включає: 1) особливий інвестиційний клімат; 2) валютно-фінансовий і митний режим; 3) організаційно-правовий режим.

З усієї сукуп­ності можна виділити наступні ВЕЗ: комплексні виробничі, фінансове - банківські і страхові, технополіси, експортні, митні, транзитні, туристсько-рекреаційні а також регіональні, місцеві (локальні), точкові.

При розгляді Закону України "Про загальні умови створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" і Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування" розроблена Концепція створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні.

Для ВЕЗ характерні як цінові, так і нецінові методи конкуренції. Вивчення конкурентоспроможності ВЕЗ передбачає використання біля трьохсот параметрів із залученням максимальної кількості експертів. Можна виділити приблизно 10 груп таких параметрів: політична, соціально-економічна, територіальна ситуація; вплив держави на інвестиційний клімат, податковий та правовий режим; гнучкість фінансово-кредитної системи; обсяг внутрішнього ринку; забезпеченість природно-сировинними ресурсами; наявність трудових ресурсів та рівень їх кваліфікації; економічний потенціал виробника, його склад та структура; рівень розвитку науки і техніки; участь в міжнародному поділі праці; ефективність промислового виробництва; рівень енергомісткості та матеріаломісткості продукції тощо.