Джерела формування інвестиційного потенціалу національної економіки та фінансово – кредитне регулювання інвестиційного процесу

Практично всі галузі економіки стикаються зараз з нестачею інвестиційних ресурсів не тільки для розширеного відтворення, але навіть для підтримки наявного виробничого потенціалу в робочому стані.

Специфіка ситуації полягає в тому, що інвестиційний голод обумовлений не відсутністю ресурсів капіталу, які можуть бути використані для інвестиційних цілей. У країні такі ресурси є. У досить великих масштабах вони зосереджені в банківській сфері. Серйозним потенційним джерелом інвестиційного капіталу є «тіньова» економіка, масштаби якої за останніми оцінками досягають 40% ВНП країни. Значні кошти знаходяться на руках у населення, а також вивезені за кордон в порядку «втечі капіталу» і осіли за кордоном. вкладники зберігають суми, порівнянні за розмірами з названою доларової готівкою.

В України є і потужні джерела доходів, які можуть бути спрямовані на інвестиції. По-перше, це величезні запаси паливно-енергетичних і мінеральних ресурсів, родючих земель та інших природних багатств. По-друге, це активізація ринку нерухомості і, зокрема, введення в ринковий обіг земельних ділянок. По-третє, це використання певній частині, не задіяної в господарському обороті державної власності (заморожені об'єкти, родовища корисних копалин, що не використовуються, земельні та лісові угіддя, що не використовуються і т. п.). По-четверте, це кошти від переоцінки фондів з максимальним наближенням до їх реальної ринкової вартості і перегляду амортизаційних відрахувань. По-п'яте, це доходи від зовнішньоекономічної діяльності. По-шосте, це подальше становлення і розвиток російського ринку цінних паперів і т. д.

Основним джерелом фінансування є кошти підприємств, перш за все амортизаційні фонди. З них на інвестиції сьогодні використовується приблизно 35-40%. Інвестиційний потенціал населення становить використовується на 15-20%. Всього внутрішні джерела мають інвестиційним потенціалом який за оцінками експертів використовується на 50%.

Відчутний вплив на розвиток національної економіки можуть справити і іноземні інвестиції.

Загальний обсяг капітальних вкладень в країні складається з коштів централізованих капітальних вкладень, що спрямовуються на ці цілі прибутку і амортизації підприємств, емісії корпоративним сектором економіки акцій і облігацій і кредитів.

Сучасна структура джерел інвестиційних вкладень характеризується зниженням частки бюджетних коштів і збільшенням частки власних коштів підприємств, приватних інвестицій і позикових коштів.

Важливість фінансово-кредитного регулювання інвестиційного процесу обумовлює необхідність відпрацювання та систематизації схем такого фінансово-кредитного регулювання.

Пряме фінансування інвестиційних об'єктів за рахунок федерального, регіонального та муніципального бюджетів здійснюється за проектами оборонного, соціального, науково-фундаментального характеру і у виняткових випадках - за ризиковими проектам, спрямованим на освоєння базисних інновацій, що визначають конкурентоспроможність вітчизняної продукції на світових ринках. Для цього необхідні ретельне техніко-економічне обґрунтування проектів, розробка бізнес-планів та розміщення бюджетних інвестицій на конкурсних засадах.

Інша форма - пільгове змішане кредитування пріоритетних проектів - конверсійних, аграрних, для залучення приватних інвестицій, венчурного капіталу, розвитку малого і середнього бізнесу. Існуючий порядок видачі пільгових кредитів для залучення приватних інвестицій слід змінити, підвищивши розмір виділених на ці цілі коштів, збільшивши проектні терміни окупності і допускаючи можливість державної участі 30-35% від загальної вартості проекту, з урахуванням його інноваційного характеру та ефективності.

Держава регулююче впливає на інвестиційну діяльність підприємств шляхом:

1) формування кредитної та амортизаційної політики;

2) надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;

3) державних норм та стандартів;

4) заходів щодо розвитку та захисту економічної конкуренції;

5) роздержавлення і приватизації власності;

6) визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;

7) політики ціноутворення;

8) проведення державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва;

9) інших заходів.

Держава гарантує захист інвестицій. Під захистом інвестицій розуміють комплекс організаційних, тех­нічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприя­ють збереженню інвестицій, досягненню мети внесення інвестицій, ефек­тивній діяльності об’єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяльності є договір (угода).

У фінансовому забезпеченні інноваційних проектів центральне місце займає система позабюджетного фінансування, яка повинна розглядатися не у вигляді окремих каналів надходження фінансових коштів, а у вигляді комплексної системи залучення ресурсів, гарантій, інформаційної бази, стимулів та ін, спрямованих на активізацію фінансових надходжень з різних джерел . Найважливішим інструментом реалізації стратегічних пріоритетів є податкові та митні пільги. Безумовно, ці пільги повинні бути ув'язані з інноваційно-інвестиційною діяльністю. Найважливіші з пільг:

- Звільнення від ПДВ та митних зборів поставок інвестиційного обладнання, а також поставок обладнання за проектами малого, середнього та венчурного бізнесу;

- Податкові канікули або податковий кредит на перші два-три роки освоєння проектної потужності та випуску нової продукції, особливо принципово нової, заснованої на винаходи;

- Зменшення податків на прибуток і скорочення нормативів обов'язкового резерву грошових коштів у Національному банку для комерційних банків в частині їх інвестиційних кредитів;

- Звільнення підприємств від податку на прибуток в частині, спрямованої на інновації, реінвестиції;

- Податкові пільги при використанні лізингу, щоб здешевити надходить по ньому обладнання.
Слід підкреслити, що зростання внутрішніх інвестицій повинен служити індикатором інвестиційної стабільності, що приваблює іноземних інвесторів. Для приватних інвесторів дуже важлива інформаційна достатність ринку капітальних вкладень.