Зміст інвестицій та інвестиційної діяльності в національній економіці

Лекція 7 (10т): Інвестиційний потенціал розвитку національної економіки та інноваційна політика

1. Зміст інвестицій та інвестиційної діяльності в національній економіці

2. Інвестиційний потенціал економіки України

3. Зміст та інструменти інвестиційної політики

4. Джерела формування інвестиційного потенціалу національної економіки та фінансово – кредитне регулювання інвестиційного процесу

5. Оцінка ефективності інвестиційних проектів

6. Політика залучення іноземних інвестицій, вільні економічні зони

7. Інноваційна модель економіки та інноваційна політика

8. Пріоритети інноваційного розвитку та конкурентоспроможність економіки України

Зміст інвестицій та інвестиційної діяльності в національній економіці

Національна економіка будь-якої країни для здійснення відтворювального процесу вимагає певного обсягу інвестиційних ресурсів. Розробка інвестиційної політики багато в чому зумовлюється макроекономічним станом національної економіки і, звичайно, розмірами інвестиційних ресурсів, тобто інвестиційним потенціалом.

Під інвестиціями розуміють грошові кошти, цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери, технології, машини, устаткування, ліцензії, в тому числі товарні знаки, кредити, будь-яке інше майно або майнові права, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання доходів (прибутку) і досягнення позитивного соціального ефекту. В Україні в офіційних документах, зокрема в Законі “Про інвестиційну діяльність” (1991 р.) поняття інвестицій трактується з таких позицій: інвестиції – це усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкт підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційна діяльність являє собою вкладення в розширення діяльності матеріальних ресурсів або фінансових коштів і сукупність практичних дій з їх реалізації.

Інвестиції визначаються як процес, в ході якого ресурси перетворюються на витрати у відповідності із цільовими установками інвесторів - отриманням ефекту. Заслуговує на увагу визначення процесу інвестування в книзі «Інвестиції» американських економістів Вільяма Ф. Шарпа, Гордона Дж. Александера і Джеффрі В. Бейлі: «У найбільш широкому сенсі слово« інвестувати »означає« розлучитися з грошима сьогодні, щоб отримати велику їх суму в майбутньому ». Як справедливо сказано далі, з процесом інвестування нерозривно пов'язані час і ризик. Оскільки винагороду надходить пізніше, величина його заздалегідь часто невідома, до того ж існує ризик неотримання винагороди взагалі.

Інвестиції можна поділити на реальні інвестиції, фінансові інвестиції та заощадження. До реальних інвестицій в широкому сенсі можна віднести:

- Вкладення в статутні фонди підприємств і організацій, господарських товариств;

- Надані підприємствам, організаціям, установам позики та кредити;

- Придбання об'єктів нерухомості;

- Золото;

- Предмети колекціонування.

До фінансових інвестицій в першу чергу відносяться інвестиції в державні та недержавні цінні папери:

- Акції (прості та привілейовані);

- Облігації.

- До фінансових інвестицій відносять також вкладення в ф'ючерсні і форвардні контракти, опціони.

Якщо акціями та облігаціями можуть володіти як фізичні, так і юридичні особи, то ф'ючерси, форварди та опціони представляють інтерес в основному для юридичних осіб.

В якості заощаджень можуть розглядатися вклади (депозити) фізичних осіб в комерційному банку, а також банківські депозити юридичних осіб.

Залучені кошти банк у свою чергу вкладає переважно у фінансові активи, тому банк вважається так званим фінансовим посередником, до яких також можна зарахувати кредитні установи, страхові компанії, трастові компанії, інвестиційні та пенсійні фонди.

З точки зору витрат, інвестиції характеризують напрямки вкладень і виступають як об'єкти інвестиційної діяльності. Вони включають:

- Новостворювані та реконструйовані основні фонди, а також обігові кошти в усіх галузях господарства;

- Цінні папери і цільові грошові вклади;

- Науково-технічну продукцію;

- Майнові права і права на інтелектуальну власність, що мають грошову оцінку.

У процесі відтворення відбувається постійна трансформація об'єкта інвестицій, що відображає його двоїсту природу: ресурси перетворюються у вкладення, в результаті використання вкладень формується дохід, який є джерелом інвестиційних ресурсів наступного циклу і т. д. При цьому інвестування у створення та відтворення основних фондів здійснюється у формі капітальних вкладень. На сучасному етапі розвитку спостерігається поступова зміна структури капітальних вкладень за формами власності. Однак частка інвестицій у державну власність, як і раніше залишається найбільшою.

Суб'єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об'єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники, юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди) і інші учасники інвестиційного процесу.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи, в тому числі іноземні, а також держави та міжнародні організації.

Інвестори здійснюють вкладення власних, позикових і залучених коштів та забезпечують їх цільове використання.

Замовниками можуть бути інвестори, а також будь-які інші фізичні та юридичні особи, уповноважені інвестором реалізовувати інвестиційний проект, не втручаючись при цьому у підприємницьку діяльність інших учасників інвестиційного процесу, якщо інше не передбачено договором (контрактом) між ними. У разі якщо замовник не є інвестором, він наділяється правами володіння, користування і розпорядження інвестиціями на період та в межах повноважень, встановлених договором. Користувачами об'єктів інвестиційної діяльності можуть бути інвестори, а також інші фізичні та юридичні особи, державні та муніципальні органи, іноземні держави і міжнародні організації, для яких створюється об'єкт інвестиційної діяльності. У разі якщо користувач об'єкта інвестиційної діяльності не є інвестором, відносини між ними та інвестором визначаються договором про інвестування.

Суб'єкти інвестиційної діяльності мають право поєднувати функції двох або кількох учасників.

Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

- Новостворені і модернізовані основні фонди, і оборотні кошти в усіх галузях народного господарства;

- Цінні папери (акції, облігації та ін);

- Цільові грошові вклади;

- Науково-технічна продукція та інші об'єкти власності;

- Майнові права і права на інтелектуальну власність.

Аналогічні об'єкти включають і іноземні інвестиції, якщо вони не суперечать законодавству України.