Поняття договору найму (оренди), предмет договору, сторони , строк договору, орендна плата. 2 страница

Сторонами є замовник і підрядник. Ними можуть бути юридичні і фізичні особи.

Договір підряду має спільні риси з трудовим договором, але є і відмінності:

1) предметом договору підряду є кінцевий результат роботи, а для трудового договору – факт трудової діяльності;

2) робота за договором підряду виконується на свій ризик, за трудовим договором працівник не несе відповідальності за загибель предмета його праці;

3) сторонами в 1 випадку є юридичні і фізичні особи, а трудовий договір укладається лише з фізичною особою.

Від договору купівлі – продажу договір відрізняється:

1) предметом договору, в договорі купівлі – продажу це індивідуально визначені речи;

2) моментом укладення і виконання договору: ці моменти як правило збігаються, а у договорі підряду ні.

Значення договору підряду у тому, що він направлений на задоволення різних потреб громадян і організацій. Громадянам здійснюються таки послуги, як ремонт житла, пошив одягу, ремонт взуття тощо. Організації укладають договір підряду у зв’язку з необхідністю, наприклад, ремонту виробничих будинків, споруд тощо.

Відносини , що виникають з цього договору регулюються главою 5 книги 1 ЦК України, ЗУ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, гл.61, 62 ЦК України, іншими нормативними актами.

2. Істотні умови договору підряду.

Істотними умовами договору є предмет, ціна і строк виконання роботи.

Предметом є індивідуалізований результат праці підрядника. В договорі повинно бути чітко визначені вимоги до його предмету.

Ціна - це грошова сума, належна підрядчикові за виконання роботи. Якщо у договорі не встановлено ціну роботи або ії способи, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат сторін (ст.843 ЦК). Ціна включає і відшкодування витрат підрядника та плату за виконану роботу. Ціна в договорі може визначатися і в кошторисі, який містить постатейний перелік витрат щодо виконання робіт. він є невід’ємною частиною договору. Кошторис може бути твердим і приблизним. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися дише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом або договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення. Тільки у разі істотного зростання вартості матеріалів після укладення договору, підрядник вправі вимагати збільшення і якщо замовник на це не погоджується, то вимагати розірвання договору. Приблизний кошторис складається в тому разі, якщо заздалегідь неможливо визначити перелік робіт, що потребуються. В міру виконання робіт приблизний кошторис уточнюється й розрахунки провадяться за фактично проведеними підрядником витратами, але якщо немає значного перевищення приблизного кошторису. Можливість збільшення ціни припускається лише у разі виникнення необхідності в проведенні додаткових робіт. не передбачених приблизним кошторисом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі , а якщо строки в договорі не встановлені, то замовник вправі вимагати виконання робіт у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи, звичаїв ділового обороту ( ст. 846 ЦК). Строки можуть бути початковими, проміжними і кінцевими. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевіряти хід робіт і вживати заходів до їхнього неналежного виконання. З моменту укладення договору строки стають обов’язковою умовою для сторін, їх зміна може бути проведена лише на умовах та в порядку , визначеному договором. Строки можуть бути змінені у випадках, передбачених законом, наприклад, ст. 651 ЦК допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною.

3. Обов’язки сторін за договором підряду.

Уклавши договір. Сторони беруть на себе відповідні обов’язки з одночасним набуттям прав.

Підрядник зобов’язаний:

1) виконати певну роботу за завданням замовника;

2) виконати роботу із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (п.1 ст.839 ЦК);

3) зберігати майно, передане йому замовником (ст.841 ЦК);

4) своєчасно повідомити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

5) повідомити про те , що додержання вказівок замовника загрожує якості і придатності результату роботи та інші обставини;

6) своєчасно приступити до роботи;

7) здати належно виконану роботу в обумовлений строк;

8) передати разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмету договору.

Замовник зобов’язаний:

1) прийняти роботу і оглянути ії;

2) оплатити вартість робіт;

3) за вимогою підрядника усунути обставини, що загрожують міцності та придатності виконуваної роботі;

4) сприяти підрядникові у виконанні робіт.

4. Правові наслідки порушення умов договору.

Правові наслідки порушення умов договору замовником:

1. Підрядник має право відмовитися від договору підряду з відшкодуванням йому збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не замінить вказівок про спосіб виконання роботи, не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи (ст.848 ЦК).

2. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці і цим створив неможливість виконання роботи ( ст. 851ЦК).

3. Підрядник має право при несплаті встановленої ціни або іншої суми, належної йому, притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника (ст.856 ЦК).

4. Якщо замовник ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник після 2 разового попередження має право продати результати роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних йому платежів внести в депозит нотаріуса на ім’я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Правові наслідки порушення умов договору підрядником:

Тема: Побутовий підряд. Особливості договору будівельного

підряду.

План:

1. Поняття договору побутового замовлення, форма договору, сторони договору, ціна договору.

2. Права та обов’язки сторін за договором побутового

замовлення.

3. Особливості договору будівельного

підряду.

1. Поняття договору побутового замовлення. Сторони договору, форма договору, ціна договору.

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи ( замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити роботу (ст. 865ЦК).

Договір є двостороннім, консенсуальним, оплатним. Договір має ряд властивостей, які дозволяють відмежувати його від інших різновидів договорів підряду:

1) по суб’єктному складу ( підрядником може бути фізична та юридична особа, яка має статус підприємця, а замовником лише фізична особа );

2) мета договору – задоволення побутових та інших особистих потреб;

3) цієї договір є публічним.

Підрядчик повинен надати замовнику до укладення договору всю інформацію про себе, про роботу, про ціни, про форму оплати та інші відомості.

Відносини з цього договору регулюються параграфом 2 Цивільного кодексу , Законами України “Про захист прав споживачів” від 12.05.91р., «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96р., “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6.07.96р., “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02. 94р., Правилами побутового обслуговування населення, затв. Постановою КМ України від 16.05.94р., Положенням про порядок присвоєння категорій суб’єктам господарської діяльності, що надають побутові послуги населенню, затв. Постановою КМ України від 23.08.95р., та іншими нормативними актами.

Форма договору письмова і усна. Оформлюється договір квитанцією, розпискою, іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона, касового чека. Виконання працівниками служби побуту замовлень без належного їх оформлення не створює для підприємства правових наслідків.

В документі, що підтверджує укладення договору повинні міститься:

- найменування та юридична адреса підрядника;

- дата приймання замовлення;

- строк виконання;

- сума авансу;

- підпис того, хто здав замовлення, та того хто прийняв;

вид послуги, заводської номер виробу, що здається в ремонт та інші реквізити.

Вартість робіт за договором визначається сторонами в договорі, якщо інше не встановлено прейскурантами , тарифами тощо.

2. Права та обов’язки сторін за договором.

Обов’язки підрядника:

- виконати роботу з свої матеріалів або з матеріалів замовника( при виконанні роботи з матеріалів підрядника замовник оплачує вартість матеріалів повністю або частково до початку роботи, а якщо робота виконується з матеріалів замовника, то у квитанції або іншому документі вказується точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін);

- підрядник повинен виконати роботу належним чином і у встановлений строк,

- надати необхідну інформацію замовнику;

Права замовника:

- вимагати оплати виконаної роботи;

- у разі нез’явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття - письмово попередити замовника про необхідність одержати виконану роботу і після спливу 2 місяців після попередження продати предмет договору за розумну ціну, а суму виторгу з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів внести у депозит нотаріуса на ім’я замовника.

Обов’язки замовника:

- своєчасно прийняти виконану роботу;

Права замовника:

- вимагати виконання роботи належним чином у встановлений строк;

- якщо підрядник допустить відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі, виконаної з матеріалів замовника, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків або виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості ;

- при виявленні інших відступів від умов договору або інших недоліків у робі – вимагати безоплатного їх усунення у розумній строк або вимагати відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

Підрядник не несе відповідальності за недоліки, якщо доведе що вони виникли з вини самого замовника чи внаслідок непереборної сили. Замовник вправі пред’явити претензії про усунення недоліків протягом дії гарантійного строку чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом 6 місяців після прийняття роботи. Замовник може пред’явити претензію про усунення недоліків після закінчення гарантійного строку протягом встановленого строку служби, а якщо такий строк не встановлений – протягом 10 років, якщо в роботі будуть виявлені недоліки, допущені з вини підрядника, та вони можуть становити небезпеку для життя або здоров’я замовника та інших осіб.

3. Особливості договору будівельного підряду.

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно – кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик ( фронт робіт), передати затверджену проектно – кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Сторонами договору є підрядник і замовник. Замовником може бути юридична і фізична особа, яка має відповідну ліцензію, а підрядником юридична особа, фізична особа, якщо вона є суб’єктом підприємницької діяльності.

Предметом договору є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов’язаних із місцем знаходження об’єкта.

Власникомоб’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовником є підрядник. Форма договору письмова. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків , коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.

Договір може бути двостороннім і багатостороннім.

Проектно – кошторисна документація у такому договорі має велике значення і є істотною умовою цього договору. Розробка такої документації найчастіше виконується організацією, яка проектує будівництво за замовленням будь – якої сторони договору, однак така документація обов’язково погоджується із замовником. Підрядник повинен виконувати роботи відповідно до технічної документації. В договорі обов’язково повинно бути визначені склад і зміст проектно – кошторисної документації і яка сторона повинна надати її і в який строк. Якщо в ході виконання робіт буде виявлено, що окремі роботи не враховані проектною документацією, то підрядник повинен повідомити про це замовника. В разі неодержання відповіді на це від замовника підрядник повинен зупинити проведення робіт. Замовником до проектно – кошторисної документації можуть бути внесені зміни але за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами , за вартістю не перевищують 10% визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором, в іншому випадку це допускається лише за згодою підрядника. Якщо підрядник погодився, то він не має права відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Матеріально – технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором. Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об’єкту, якщо інший порядок не встановлений сторонами в договорі.

Підрядник зобов’язаний страхувати об’єкт будівництва, про що надає відповідні документи замовнику.

Приймання робіт здійснюється у порядку встановленому договором або законом. В цьому мають брати участь представники органів державної та органів місцевого самоврядування влади, якщо це встановлено законом або іншими нормативно – правовими актами. Прийняття робіт оформлюється актом, який підписується сторонами .

Підрядник гарантує якість робіт у договорі будівельного підряду (ст. 884 ЦК), він відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об’єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

Підрядник відповідає:

- за недоліки збудованого об’єкту;

- за прострочення передання його замовнику;

- інші порушення.

Підрядник несе відповідальність у вигляді неустойки та відшкодовує збитки.

Замовник несе відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойку та відшкодування збитків ( ЗУ “ Про майнову відповідальність за порушення умов договору (контракту) при виконанні робіт на будівництві об’єктів”).

Контрольні запитання:

1. Поняття договору побутового замовлення, форма договору, сторони договору, ціна договору.

2. Права та обов’язки сторін за договором побутового замовлення

3. Особливості договору будівельного замовлення.

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44

2. Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91р.//Відомості Верховної Ради України. – 1991р. - № 30. – Ст.. 379

3 Я. Шевченко. Цивільне право України: Особлива частина. Академічний курс. Підручник. - Київ: Видавничий дім., 2003.

4. Є.О Харионов. Цивільне право України. Підручник. / Харитонов Є.О. О.І. Харитонов О.І., Старцев О.В. – Київ: видавництво Істина, 2009.

ЛЕКЦІЯ № 10

Тема: Загальні положення про послуги

План

1. Поняття договору про послуги, сторони, предмет, форма договору.

2. Виконання договору про надання послуг.

3. Істотні умови договору.

4. Відповідальність за порушення умов договору.

5. Розірвання договору.

1. Поняття договору про послуги, сторони, предмет, форма договору.

За договором про надання послугодна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК).

До договору про надання послуг відносяться:

- договір перевезення;

- договір транспортного експедирування;

- договір зберігання;

- договір страхування;

- договір доручення;

- договір комісії;

- договір управління майном та інші.

Виконавець за такими договорами зобов’язується виконати певні дії або здійснити певну діяльність, які, як правило, не мають матеріального результату. Однак деякі послуги можуть мати матеріальний результат (наприклад, медичні). Спільна їх ознака – результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту. Отже, предметом договорує виконання певних дій або здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату. Сторонами договору євиконавець і замовник, якими можуть бути фізичні та юридичні особи. Спеціальний суб’єкт може визначатися тільки законом, наприклад, виконавцем за договором при наданні послуг телефонного в’язку, лише є юридична особа, послуги з вищої освіти – юридична особа. Деякі послуги можуть надаватися тільки після одержання ліцензії (медичні, аудиторські, освітні, радіозв’язку та ін.).

Договір є двостороннім, оплатним, консенсуальним.

Форма договору, як правило, письмова. До цього договору застосовуються вимоги ст.639 ЦК (про форму).

Договір про надання послуг може бути публічним, в якому одна сторона – підприємець, бере на себе обов’язок здійснювати надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Значну кількість договорів про надання послуг укладаються шляхом приєднання до договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (наприклад, сфера побутового обслуговування).

2.Виконання договору про надання послуг.

На вказаний договір поширюються загальні положення про виконання зобов’язань, тобто обов’язки виконуються:

- у межах, встановлених договором або актом;

- належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, які звичайно ставляться.

Особливою рисою цього договору є встановлення вимоги надати послугу особисто, не можна покласти цього обов’язку на іншу особу. Якщо виконавцем є юридична особа, то її зобов’язання можуть бути виконані представником останньої, який перебуває з нею в трудових відносинах.

Однак у випадках, встановлених договором, виконавець договору має право покласти виконання на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. В цьому разі, між виконавцем і третьою особою (яка фактично буде виконувати зобов’язання), укладається договір. Виконавець договору несе повну відповідальністьза його невиконання або неналежне виконання, незалежно від того чи виконує він свої зобов’язання особисто, чи поклав їх на іншу особу.

3. Істотні умови договору.

Істотними умовами такого договору є предмет договору, плата за надання послуг, строк договору.

Плата за договором встановлюється сторонами в договорі, замовник зобов’язаний сплатити надану йому послугу.

Плата за договором включає три елементи:розмір,порядок і строк. Деякі діючі правила про надання послуг передбачають строки, протягом яких послуга, після її надання, має бути оплачена. На деякі послуги встановлюються тарифи (електрозв’язок). Валюта виконання зобов’язання – грошова одиниця України (гривня), проте сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті (за офіційним курсом відповідної валюти в день платежу, якщо інше не встановлено договором). Іноземна валюта може використовуватися лише у випадках, передбачених законом.

У разі неможливості виконати договір не з вини виконавця, замовник зобов’язаний виплатити розумну плату. “Розумна плата” – це фактичні затрати, які поніс виконавець до моменту настання вказаних обставин (неможливості виконання зобов’язань).

Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний сплатити виконавцеві плату у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Це положення має дисциплінувати замовника належним чином і в строк виконувати взяті на себе зобов’язання.

Другою істотною умовою є строк виконання зобов’язання. Строк договору встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом чи іншими нормативно-правовими актами.

Предмет договору, ще одна істотна умова. Сторони визначають це в договорі, якщо інше не встановлюється відповідним Законом або іншим нормативно-правовим актом.

Істотними умовами можуть бути і інші умови, якщо сторони визначили їх в договорі.

4. Відповідальність за порушення умов договору.

Законодавець передбачує два види договорів:платне і безплатне, надання послуг.

За договором про безоплатне надання послуг замовник повинен відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Це положення поширюється на два випадки:

1) неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла внаслідок вини замовника;

2) неможливість виникла внаслідок непереборної сили.

Ст. 906 ЦК України передбачає відповідальність виконавця за порушення умов договору. Частина перша цієї статті визначає відповідальність виконавця за порушення умов договору про надання послуг за сплату. В цьому разі, якщо невиконання виникло з вини виконавця, то він відшкодовує замовнику збитки, завдані невиконанням в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

До збитків відносяться:

1) втрати яких зазнав замовник у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, а також витрати, які замовник зробив або муси зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

2) доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Виконавець звільняється від відповідальності, якщо доведе, що належне виконання виявилось неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує 2 неоподатковані мінімуми доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності не встановлений в договорі.

5. Розірвання договору.

Договір про надання послуг може бути розірваним:

- за угодою сторін;

- шляхом односторонньої відмови від договору.

Відмова від договору можлива як до початку надання послуг (наприклад, відмова від столика в ресторані), так і в будь-який час її надання (виїзд з номеру готелю достроково). Єдиною умовою односторонньої відмови від договору є обов’язок замовника відшкодувати виконавцеві нанесені ним фактичні витрати. Ця вимога розповсюджується і на випадок відмови від договору до початку надання послуг. Замовник повинен відшкодувати виконавцеві його фактичні витрати, понесені в цілях виконання договору до початку відмови.