Організація податкового обліку інвестиційних сертифікатів

Податковий облік інвестиційних сертифікатів регламентується п. 7.6 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», який передбачає:

при придбанні такого виду цінних паперів інвестор не збільшує валові витрати, оскільки така операцій не є покупкою товарів (п. 1.6 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), а відображає їх вартість в спеціальному «ценно-паперовому» обліку. У додатку К3 декларації про прибуток підприємств витрати по таких цінних паперах відображаються в рядку 7.2;

доход по інвестиційних сертифікатах, що отримується їх власником, прирівнюється до дивідендів, що виходить з пайової природи інвестиційних сертифікатів. Таким чином емітент пайових цінних паперів виплачує власникам цінних паперів не фіксовану суму і не суму, нараховану наперед певним способом на номінальну вартість цінного паперу (відсоток), а суму, визначену в результаті розподіленої в тому або іншому порядку прибутку (дивіденди). Це означає, що отримання дивідендів по інвестиційних сертифікатах, які емітовані КУА, - резидентом, не відображаються в податковому обліку інвестора (валовий дохід збільшують тільки дивіденди, отримані від нерезидентів).

інші доходи, які може отримати учасник ПІФ, - власник інвестиційних сертифікатів, - це доходи, отримані внаслідок припинення права власності на такі сертифікати. У цьому випадку в податковому обліку ця операція відображається як операція з продажу цінних паперів на вторинному ринку, тобто з відображенням «цінно-паперового» доходу (рядок 7.1 додатку К3 до декларації про прибуток підприємств). До «цінно-паперових» витрат, якщо дані витрати не були відображені раніше, відображаються витрати на придбання інвестиційних сертифікатів на етапі емісії. У разі отримання позитивного результату збільшуються валові доходи за звітний (податковий) період, якщо від'ємний - утворюються «цінно-паперові» збитки.