Баланс як джерело достовірної інформації про акціонерний капітал

Звітність компанії є джерелом інформації для широкого кола користувачів. Її вивчення допомагає в ухваленні рішень про інвестування або оцінку результатів діяльності менеджменту підприємства з вже наявними ресурсами.

З погляду інвестора найбільший інтерес представляє інформація, що міститься в розділі І пасиву балансу «Власний капітал» оскільки він характеризує управлінські якості менеджменту підприємства.

При формуванні величини власного капіталу виділяють наступні джерела:

внески акціонерів;

капітал, отриманий за рахунок зміни оцінок або надходження безоплатних активів;

нерозподілений прибуток.

Величина внесків акціонерів (акціонерний капітал) є ресурсом, яким наділяється підприємство у момент його створення та розпорядження яким повинно приносити доход його акціонерам у майбутньому.

Величина акціонерного капіталу визначає розмір підприємства, його положення в галузевому сегменті, дозволяє за рахунок сконцентрованості ресурсів добиватися великих конкурентних переваг. Тому підприємства прагнуть до максимального залучення акціонерного капіталу за допомогою емісії акцій.

Довіра акціонерів до компанії, яка виявляється у вигляді вкладення інвестицій в акції, у свою чергу, викликає у компанії постійні зобов'язання щодо достовірності даних, наданих в звітності, яка забезпечується за рахунок дотримання вимог міжнародних (МСФЗ та МСБО) або національних стандартів (П(С)БО) обліку.

Достовірність інформації щодо вартості залученого акціонерного капіталу забезпечується виконанням наступних правил:

а) Операції по розміщенню акцій регулюються П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», в якому акції та долі в уставному капіталі визначаються як інструменти власного капіталу, а операції з ними - контрактами, що укладаються відносно інструментів власного капіталу, які підтверджують право покупця на частину в активах компанії, сум, що залишаються після вирахування, за всіма його зобов'язаннями. Будь-яка зміна власного капіталу від викупу чи анулювання власних акцій є передачею між тими акціонерами, які віддали свою частку, і тими, які продовжують тримати акції, а тому не є прибутком або збитком підприємства. Згідно п. 28 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» прибуток або збиток від продажу або анулювання акцій емітент відображає збільшенням або, відповідно, зменшенням додаткового вкладеного капіталу. Якщо його не вистачає, то сума перевищення збитку від продажу, випуску або анулювання випущених інструментів власного капіталу над величиною додаткового вкладеного капіталу відображається зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку). Витрати на випуск або зворотний викуп інструментів власного капіталу відображаються зменшенням додаткового вкладеного капіталу, а при його відсутності - зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку).

б) Для узагальнення інформації про стан та рух власного капіталу використовуються рахунки класу 4 згідно Інструкцією № 291. Для відображення вказаних операцій використовується рахунок 45 «Вилучений капітал», по дебету якого показується фактична собівартість викуплених у власних акціонерів акцій, а по кредиту - вартість анульованих або перепроданих акцій. Рахунок є контрпасивним до рахунку 40 «Статутний капітал».

в) Фактична собівартість викуплених акцій, згідно п. 29 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», складається із справедливої вартості фінансових інструментів, наданих в обмін на акції, і витрат, безпосередньо пов'язаних з їх придбанням (комісійні, обов'язкові збори і платежі при передачі цінних паперів і т. д.).

г) Оскільки статутний капітал облікується за номінальною вартістю, відображення по дебету рахунку 45 «Вилучений капітал» сум, що перевищують номінальний розмір акцій, буде спотворювати інформацію про виплачену частину капіталу. Тому більш доцільним є спосіб визначений в МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання», згідно якому витрати на придбання власних викуплених акцій відображаються наступним чином: за номінальною вартістю викуплені акції показуються як вилучення з акціонерного капіталу, а премії або дисконт, пов'язані з покупкою, облікуються шляхом коригування інших категорій капіталу. В результаті по дебету рахунку 45 «Вилучений капітал» буде відображається номінальна вартість викуплених акцій, а виникаюча різниця відноситься на рахунки додаткового вкладеного капіталу, або - при їх відсутності або недостатності - на рахунок нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) (рахунок 44 «Нерозподілений прибуток (збиток)»).

Приклад 1. Компанія ухвалила рішення здійснити первинне розміщення 1000 акцій, номінальна вартість яких склала 1000 тис. грн. Акції розміщувалися за вартістю 1200 грн./шт. Через рік на загальних зборах акціонерів було ухвалено рішення викупити акції власної емісії за вартістю 1300 грн. для подальшого перепродажу за вартістю 1500 грн. за акцію.

Таблиця 6.1. Відображення в обліку формування акціонерного капіталу та його зміни

Продовження табл. 6.1