Право колективної власності на засоби виробництва та форми його реалізації

Право колективної власності - це юридично визначене і забезпечене право ор­ганізації - юридичної особи, створеної на базі об'єднання майна її членів (учасни­ків), використовувати належні їй засоби виробництва на власний розсуд і в інтер­есах її членів (учасників).

При праві колективної власності суб'єкт, який передав своє майно до такої влас­ності, втрачає на цю річ право власності, отримуючи натомість зобов'язальні права щодо нового власника - організації корпоративного типу, членом (учасником) якої став цей суб'єкт, а саме: а) право на отримання грошового чи майнового еквівалента своєї частки в майні нового власника - юридичної особи у разі виходу зі складу її учасників (членів); б) право участі в розподілі майна юридичної особи у разі її ліквідації; в) право на отримання частини чистого прибутку (дивідендів) суб'єкта права колективної власності; г) право участі в управлінні справами юридичної осо­би, що діє на базі колективної власності, якщо інше не передбачено її установчими документами.

Об'єктами права колективної власності можуть бути:

• складений/статутний капітал господарської організації зі статусом юри­дичної особи, утворений за рахунок майна, переданого їй засновниками та учасниками як вклад до такого капіталу;

• викуплене членами трудового колективу, іншими колективами фізичних осіб, які створили для цього господарське товариство, та юридичними осо­бами майно державного підприємства (акції ВАТ, створеного на базі дер­жавного підприємства);

• кредити банків, отримані організацією корпоративного типу;

• виготовлена продукція, отримані доходи та інше майно, набуте організа­цією корпоративного типу на законних підставах (субсидії, дивіденди від цінних паперів тощо).

Однак не може бути об'єктом права колективної власності майно, вилучене з обороту¹, в тому числі цілісні майнові комплекси, на базі яких здійснюється ді­яльність, що належить до монополії держави.

Як правило, суб'єкт права колективної власності сам використовує належне йому майно своєю владою і в інтересах його учасників (членів). При цьому він може використовувати такі правові форми реалізації права колективної власності:

• право господарського відання при створенні суб'єктом права колективної власності унітарного підприємства-невласника, що має діяти з метою отри­мання прибутку на засадах самоокупності;

• право оперативного управління щодо створеної суб'єктом права колектив­ної власності юридичної особи (підприємства), якщо діяльність останньої фінансується засновником;

• право довірчого управління: застосовується на договірних засадах: а) на під­ставі припису закону (щодо управління активами інститутів спільного ін­вестування та в інших випадках, передбачених законом); б) у разі потреби в професійному управлінні майном і відсутності у суб'єкта права колектив­ної власності відповідних фахівців та можливостей;

• користування об'єктами права колективної власності на договірних засадах (на підставі договорів оренди, лізингу та ін.), що забезпечує можливість передання в користування таких об'єктів іншим особам.