ІІ. Організація процесу створення нової продукції, товарів

З урахуванням швидких змін зовнішнього середовища (смаки, мода, технологія, конкуренція і т. д.) фірма не може покладатися тільки на існуючі товари. Отже, у кожної фірни повинна бути своя програма розробки нового товару. Можна одержати новинки двома способами: купити патент або ліцензію або провести власні НДДКР,

Але новаторство може бути справою досить ризикованою. На ринку товарів широкого вжитку зазнають невдачі 40-80 % пропонованих но­винок, на ринку товарів промислового призначення — 20 %, на ринку послуг — 18 %.

Основні причини невдалих проектів:

Ø недостатній ступінь вивчення (дослідження ринку);

Ø переоцінка обсягу ринку;

Ø невдалі результати НДДКР;

Ø невдале визначення ціни;

Ø недостатня реклама;

Ø неправильне позиціювання новинки на ринку;

Ø неправильна оцінка витрат на здійснення проекту;

Ø недостатня оцінка ступеня конкуренції.

Таким чином, виникає дилема: з одного боку, розробляти нові това­ри необхідно, а з іншого боку — шансів на успіх не так вже й багато.

Для досягнення успіху фірма повинна ретельно проробляти кожну стадію нових товарів.

Генерація ідей. Розробка нового товару починається з пошуку ідей. Пошуки ці повинні вестися систематично, а не час від часу. Вище керівництво фірми повинне визначити, на які товари й ринки варто звертати основну увагу. Воно має чітко сформулювати цілі фірми:

Ø одержання максимального прибутку;

Ø досягнення конкретного обсягу збуту (частки ринку);

Ø завоювання розташування клієнтів;

Ø зріст продажів;

Ø інші цілі.

Керівництво повинне чітко заявити, яким чином варто розподіляти зусилля між створенням справжніх новинок, модифікацією існуючих товарів та імітацією товарів конкурентів.

Основні джерела ідей:

Ø клієнтура;

Ø науково-технічні;

Ø товари конкурентів.

Одним із головних факторів успіху діяльності підприємства в умо­вах ринку є безперервне відновлення товарів і технології виробництва, іншими словами — створення, розробка, випробування в ринкових умовах і освоєння виробництва нової продукції. Нова продукція, створювана на базі нових ідей, досліджень і технічних досягнень, забезпечує конкретний успіх на ринках збуту. Поняття «наука — виробництво» має на увазі тісний взаємозв'язок, наукових досліджень із їхнім промисловим освоєнням.

Критерії оптимізації системи створення й освоєння нового товару встановлюються залежно від цілей і завдань фірми. Ними, зокрема, можуть бути:

Ø технічний рівень виробу;

Ø строки створення й освоєння;

Ø збільшення обсягів виробництва;

Ø збільшення товарної номенклатури;

Ø зниження витрат при підготовці виробництва й у процесі самого виробництва;

Ø зниження витрат при експлуатації виробу.

У постійно зростаючій нестабільності ринкових умов строки ство­рення й освоєння нових товарів мають надзвичайно важливе (як пра­вило вирішальне) значення в діяльності фірни. Запізнення пропозиції нового товару на ринок у порівнянні з конкурентами робить даремними зусилля й витрати на його створення й освоєння, тобто призводить до непоправних збитків, що іноді тягнуть банкрутство.

Тому скорочення строків створення й освоєння нових товарів є центральним завданням, що вирішується шляхом зниження тривалості етапів системи підготовки виробництва (СПВ) і підвищення ступеня їхньої її паралельності.

Процес створення й освоєння нових товарів, як і будь-який інший складний процес, що складається з багатьох стадій і етапів, виконува­них різними підрозділами фірми, повинен бути ретельно скоордино­ваний і погоджений у часі. Графік підготовки виробництва як елемент системи планування й керування у той же час як модель циклу ство­рення й освоєння нових товарів повинен відображати істотні відносно досягнення кінцевих цілей роботи (етапи, фази й т. д.), Він повинен також ураховувати можливі стани комплексу відповідних робіт, строки їх виконання, можливі порушення цих строків і наслідку порушень.

Особливо важливе значення в розробці концепції створення нових товарів надається маркетингу.

Маркетинг — це комплексний підхід до організації й керування розроб­кою, виробництвом і реалізацією товарів (послуг) з метою пріоритетного по­ложення цих товарів (послуг) на ринку по відношенню до нестатків і потреб споживачів і дій конкурентів.

Етапи процесу керування маркетингом складаються з:

1) аналізу ринкових можливостей;

2) відбору цільових ринків;

3) розробки комплексу маркетингу;

4) перетворення а життя маркетингових заходів.

Концепція маркетингу. В основу концепції маркетингу покладені ідеї задоволення потреб і потреб потенційних споживачів,

При насиченості ринку вступає в дію тверда конкуренція. Оскільки обсяг платоспроможного попиту — величина відносно визначена, виробникам до­водиться вдаватися до будь-яких хитрощів, щоб відвоювати собі частку цього попиту, утримати її й максимально усталити свої позиції на ринку.

Виходом з положення, яке склалося, на ринку, стала одна із практичних знахідок, один із прийомів конкурентної боротьби: спроба «прив'язати» спо­живача до товару шляхом задоволення його (споживача) потреб, «підігнавши» товар під наявні на ринку очікування.

Ринок покупця передбачає випуск тих товарів, які потенційний споживач буде згодний придбати. В основу виробництва закладаються дані, отримані в результаті вивчення запитів різних ринкових сегментів — окремих груп населення, підприємств, організацій та інших споживачів, яким і буде адре­сована новостворювана продукція.

Для пояснення цього визначення необхідно розглянути наступні по­няття:

Нестаток — почуття недостачі чого-небудь, яке відчуває людина.

Потреба — нестаток, що прийняв конкретну форму відповідно до куль­турного рівня й особистості індивіда.

Попит — це потреба, підкріплена купівельною спроможністю.

Товар — усе, що може задовольнити потребу або нестаток і пропонується ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання.

Обмін — акт одержання від кого-небудь бажаного об'єкта із пропозицією чого-небудь замість отримати.

Угода — комерційний обмін цінностями між двома сторонами.

Ринок — сфера обміну або сукупність існуючих і потенційних спожи­вачів товару.

Поняття «ринок» приводить до завершального поняття циклу — «маркетингу».

ІІІ. Технічна підготовка виробництва продукції

Технічна підготовка виробництва містить у собі конструкторську, технологічну, організаційну підготовку виробництва, а також освоєння серійного випуску нових виробів. На цьому етапі новий виріб про­водить різні стадії його освоєння від дослідного зразка, отриманого в результаті НДДКР, через дослідну й настановну партії до серійного виробництва на конкретному діючому підприємстві. Основна мета технічної підготовки — не просто освоєння серійного виробництва нового виробу, а рішення цього завдання з максимальним обліком специфіки підприємства-виробника й з мінімальними витратами на це освоєння.