Загальна характеристика демпінгу
Підхід ГАТТ-47 (ст. VI) до питання про демпінг був дуже стриманим, яким і залишається до сьогодні. Сам по собі демпінг не заборонений. Демпінг стає неправомірним, лише тоді, коли демпінгова практика завдає шкоди. Визначення, закладені в ГАТТ, були недостатньо точними і тому набули конкретизації в наступних спеціальних "додаткових" угодах. Перша така угода — Угода по застосуванню статті VI Генеральної угоди (з загальною назвою "Антидемпінговий кодекс") була укладена в 1967 році під час Кеннеді-раунду. У 1979 році, за підсумками Токіо-раунду, Угоду було оновлено і посилено. За станом на нинішній день діє Угода по застосуванню статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, що увійшла в складі групи багатосторонніх угод по торгівлі товарами в Додаток 1А до Угоди про заснування COT. Якщо Антидемпінговий кодекс 1979 року зв'язував своїми зобов'язаннями тільки 26 країн, то нова Угода, що є частиною системи COT, відтепер обов'язкова для всіх членів організації.
Антидемпінговий кодекс 1994 року, як, утім, і попередній, містить таке загальне положення: "Кожен член COT прийме всі необхідні міри, щоб забезпечити відповідність своїх законів, підзаконних актів і адміністративних процедур положенням цієї Угоди" (ст. 18.4). Таким чином, в Угоді затверджується, директивною мовою, загальний пріоритет права COT над внутрішнім правом, а також обов'язок, що випливає з Угоди для членів COT не зберігати закони, підзаконні акти чи адміністративну практику, які б суперечили чи були несумісними з Угодою.
Демпінг можна визначити як продаж експортних товарів на іноземному ринку за ціною нижчою, ніж ціна, за якою ті самі продукти реалізуються на національному ринку.
Ст. VI ГАТТ зазначає, що демпінг повинен засуджуватися (тобто можливе накладання антидемпінгового мита), якщо він спричиняє матеріальну шкоду, чи становить загрозу матеріальної шкоди промисловості, створеній на території сторони, що імпортує демпінгові продукти, чи гальмує розвиток створення вітчизняної промисловості. Відповідно, якщо буде доведено, що імпортовані продукти наносять таку шкоду країні-імпортеру, вона може запровадити антидемпінгові заходи.
Рівень запроваджених країною антидемпінгових заходів (мита) визначається демпінговою ставкою, що і є різницею між експортною ціною та ціною продажу на національному ринку країни-експортера. При додаванні демпінгової ставки до експортної ціни кінцеву (демпінговану) ціну можна вважати за ціну "чесної" торгівлі.
У сучасній торговельній системі зловживання антидемпінговими заходами набуло значних розмірів. Для прикладу, часто антитидемпінгові розслідування розпочинаються на основі недостатніх доказів, і антидемпінгові збори можуть усе ще бути в силі у період, коли умови, за яких вони накладались, уже давно змінились.
Деякі країни застосовували антидемпінгові заходи для обмеження імпорту замість досягнення обмежувальної, захисної мети, визначеної Договором. Зважаючи на це, одним із основних пунктів Уругвайських переговорів було запровадження процедури стримування зловживання антидемпінговим інструментарієм як засобом протекціонізму та заборона імпорту. І хоча в цьому процесі вже досягнуто чималого успіху, багато країн усе ще висловлюють своє незадоволення щодо зловживання.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 618;