Внутрішня будова.

Травна система. Система органів травлення складається з двох відділів: передньої ектодермальної кишки та середньої кишки ентодермального походження, яка сліпо замикається в паренхімі. Рот розміщується на черевній стороні тіла, займаючи або центральне положення, або може бути зміщеним до заднього чи переднього кінця тіла. У представника нашої прісноводної фауни планарії молочно-білої від глотки, що знаходиться поблизу середини тіла, відходять три гілки: одна до переднього, а дві до заднього кінців тіла. Кожна з цих трьох гілок у свою чергу розгалужується на численні сліпозамкненні гілочки. При відсутності кровоносної системи середня кишка здійснює не лише функцію травлення їжі, але й бере на себе транспорт перетравленої їжі до всіх частин тіла.

Планарія - хижак, здобиччю їй слугують придонні тварини, наприклад, личинки комарів. Глотка висувається через роговий отвір, проникає у тіло здобичі і вприскує травний сік. Личинка комара (мотиль) утримується присмоктувальним жолобком на черепній стороні тіла планарії. Через деякий час планарія висмоктує напівперетравлену рідину. Далі їжа потрапляє до середнього відділу кишечника, який представлений трьома гілками. Такий спосіб називається зовнішнім травленням. Неперетравлені рештки їжі викидаються назовні через ротовий отвір.

Органи виділення. Протонефридії мають вигляд великих зірчастих клітин, що розміщуються в паренхімі. Всередині зірковидних клітин знаходяться пучки війок, які постійно коливаються. Від зірчастих клітин відходять капіляри, які зливаються у канали, через видільні отво­ри яких продукти розпаду виводяться з організму. Вони виконують та­кож і осморегулярну функцію, звільняючи організм від надлишку води.

Органів дихання немає. Розчинений у воді кисень проникає в організм через поверхню тіла.

Кровоносної системи немає.

Нервова система складається з двох головних гангліїв, від яких підходять по два бічних стовбура, з'єднаних кільцевими перемичками.

Органи чуття планарії представлені двома очима, розташованими її а передньому кінці тіла. Крім того, функцію органів дотику виконують два щупальця, на яких знаходяться сенсили - довгі війки, до яких підходять нервові закінчення. Сенсили розташовані по всій поверхні тіла. Чутливість шкіри забезпечується наявністю в ній нервових закінчень підшкірного нервового плетива та особливих чутливих клітин. Скупчення таких клітин можуть утворювати своєрідні нюхальні ямки. Органом рівноваги служить статоцист, пов'язаний з головним ганглієм. Статоцист має вигляд замкнутого міхурця з вапняковим статолітом в порожнині.

Статева система. Війчасті черви гермафродити. Чоловіча система білої планарії складається з великої кількості сім'яників, що розсіяні в паренхімі по блоках тіла. Від сім'яників відходять тонесенькі сім'яновиносні канальця, які впадають в два сім'янопроводи, що йдуть по боках глотки. За глоткою сім'янопроводи зливаються в сім'яновикидний канал, що проходить всередині копулятивного органу, який впадає в особливе заглиблення на тілі - статеву клоаку.

Жіноча статева система має одну пару яєчників, які розміщуються в передній частині тіла. Від яєчників у напрямку до заднього кінця тіла відходять два довгих яйцеводи. За глоткою яйцеводи зливаються в піхву, яка відкривається в клоаку, поряд з кишенькою копулятивного органа. Крім того, в клоаці знаходиться ще один орган - копулятивна сумка, в яку при копуляції надходить сім'я партнера.Запліднення внутрішнє. Копулятивний орган вводиться через отвір статевої клоаки в копулятивну сумку партнера. Запліднені яйця накопичуються в статевій клоаці. Тут навколо них утворюється кокон. Відкладені кокони прикріплюються до підводних предметів. Розвиток прямий, лише у морських представників з яйця вилуплюється мюлерівська личинка, що значно відрізняється від дорослих особин. Личинка веде планктонний спосіб життя і є тією стадією, на якій відбувається розселення виду. Поряд із статевим, для незначної кількості війчастих червів характерне нестатеве розмноження. Воно відбувається шляхом поперечного поділу, причому іноді дочірні особини ще до відокремлення приступають до нового поділу. Утворюється своєрідний ланцюжок з молодих особин, що не встигли відокремитися.

У планарії добре виражена здатність до регенерації. При несприятливих умовах планарія розпадається на частини, які не гинуть. Коли умови нормалізуються, кожна така частина регенерує в цілий організм.

Крім планарії молочно-білої у прісних водоймах зустрічається планарія бура, у морських водоймах - юнгія, а в тропічних лісах -біпалія.