Внутрішня будова мозочка
(morphologia interna cerebelli)
Біла речовина мозочка оточена корою та розділена на перифериї численними різної глибини борознами, тому на стріловому (сагітальному) розрізі нагадує гілку дерева – дерево життя (albor vitae).
Мозочок (cerebellum) ззовні вкритий шаром сірої речовини – корою мозочка (cortex cerebelli), в якій розміщені листки мозочка (folia cerebelli), що відокремлені між собою щілинами мозочка (fissurae cerebelli).
Сіра речовинамозочка є скупченням сірої речовини у товщі мозкового тіла (corpus medullare cerebelli) іскладається з чотирьох пар таких ядер:
- зубчастого ядра; бічного ядра мозочка (nucleus dentatus; nucleus lateralis cerebelli);
- переднього міжпозиційного ядра; кіркоподібного ядра (nucleus interpositus anterior; nucleus emboliformis), яке закриває ворота зубчастого ядра (hilum nuclei dentati);
- заднього міжпозиційного ядра; кулястого ядра (nucleus interpositus posterior; nucleus globosus);
- ядра вершини (шатра); присереднього ядра мозочка (nucleus fastigii; nucleus medialis cerebelli).
Біла речовина мозочка складає основну масу мозочка і називається мозковим тілом мозочка (corpus medullare cerebelli).
Мозочок має три пари мозочкових ніжок (pedunculi cerebellares), які з’єднують його з іншими відділами головного мозку (encephalon):
- середні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares medii), що з’єднують мозочок (cerebellum) з мостом (pons);
- верхні (передні) мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares superiores), що з’єднують мозочок (cerebellum) з покривом середнього мозку (tegmentum mesencephali);
- нижні (задні) мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares inferiores), що з’єднують мозочок (cerebellum) з довгастим мозком (medulla oblongata).
Філогенетично мозочок поділяють на:
- стародавній мозочок (archicerebellum), до якого належать:
а) клаптико-вузликова частка (lobus flocculonodularis);
б) язичок мозочка (uvula; lingula cerebelli);
в) ядро вершини; ядро шатра; присереднє ядро мозочка (nucleus fastigii; nucleus medialis cerebelli).
Cтародавній мозочок (archicerebellum) забезпечує рівновагу тіла людини;
- давній мозочок (paleocerebellum), до якого належать:
а) передня частка мозочка (lobus cerebelli anterior);
б) вершина (culmen);
в) піраміда (pyramis);
г) язичок (uvula);
д) переднє міжпозиційне ядро; кіркоподібне ядро (nucleus interpositus anterior; nucleus emboliformis);
є) заднє міжпозиційне ядро; кулясте ядро (nucleus interpositus posterior; nucleus globosus).
Давній мозочок (paleocerebellum) підтримує тонус м’язів, а під час рухів ураховує сили гравітації та інерції;
- новий мозочок (neocerebellum) – до нього належить решта часток мозочка із зубчастим ядром; бічним ядром мозочка (nucleus dentatus; nucleus lateralis cerebelli).
Новий мозочок (neocerebellum) координує та регулює рухи людини.
У цілому мозочок відіграє важливу роль у підтримці рівноваги тіла та координації рухів, він є одним із вищих автономних (вегетативних) центрів.
Тобто мозочок становить центр рефлекторної координації м’язових скорочень, які служать для підтримування рівноваги, особливо при статико-локомоторних актах; крім того, він координує роботу окремих м’язів при складних рухових актах, пов’язаних з пересуванням тіла в просторі, а також кожного м’яза окремо.
ПЕРЕШИЙОК РОМБОПОДІБНОГО МОЗКУ(isthmus rhombencephali)
Це найвужче місце стовбура головного мозку (truncus encephali). Він розміщений між заднім мозком (metencephalon) і середнім мозком (mesencephalon).
До нього належать:
- верхні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares superiores);
- верхній мозковий парус (velum medullare superius), що натягнутий між верхніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellares superiores);
- трикутник петлі (trigonum lemnisci).
Трикутник петлі (trigonumlemnisci) обмежований:
- ручками нижнього горбика (brachia colliculi inferioris);
- верхніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellares superiores);
- ніжками мозку (pedunculi cerebri).
ЧЕТВЕРТИЙ ШЛУНОЧОК(ventriculus quartus)
Він є похідним порожнини ромбоподібного мозку (rhobencephalon) і має:
- ромбоподібну ямку (fossa rhomboidea), яка є передньою стінкою четвертого шлуночка (за старою номенклатурою (PNA) – дном четвертого шлуночка);
- покрив четвертого шлуночка (tegmen ventriculi quarti), який є задньою стінкою четвертого шлуночка (його називали дахом четвертого шлуночка).
РОМБОПОДІБНА ЯМКА(fossa rhomboidea)
Ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea) лежить на дорсальній поверхні довгастого мозку та моста (facies dorsalis medullae oblongatae et pontis) і обмежована:
- вгорі – верхніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellares superiores);
- знизу – нижніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellares inferiores).
Посередині ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) проходить серединна борозна (sulcus medianus), яка поділяє ямку на праву та ліву симетричні половини.
Уздовж серединної борозни (sulcus medianus) з боків розміщується парне присереднє підвищення (eminentia medialis), у верхній частині якого виступає лицевий горбик (colliculus facialis).
У нижній частині ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) утворюються:
- трикутник блукаючого нерва; блукаючий трикутник (trigonum nervi vagi; trigonum vagale), він розміщений збоку;
- трикутник під’язикового нерва (trigonum nervi hypoglossi), розміщений присередньо.
На межі між мостом (pons) і довгастим мозком (medulla oblongata) у ромбоподібній ямці (fossa rhomboidea) поверхнево проходять мозкові смуги четвертого шлуночка (striae medullares ventriculi quarti), які виходять з бічних закутків ромбоподібної ямки (recessus laterales fossae rhomboideae) і заглиблюються в серединну борозну. Вони є аксонами нейронів заднього (дорсального) завиткового (слухового) ядра.
Частина ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea), яка розміщується біля бічних закутків (recessus laterales), називається присінковим полем (area vestibularis).
На ромбоподібну ямку (fossa rhomboidea) проектуються ядра V-ХІІ пар черепних нервів.
Дата добавления: 2015-07-07; просмотров: 1198;