Вплив зовнішньої торгівлі на ВВП

Безпосередній вплив на ВВП з-поміж усіх видів зовнішньоекономічної діяльності здійснює зовнішня торгівля, кінцевий ефект від якої визначається чистим експортом. Збільшення чистого експорту призводить до зростання ВВП, і навпаки.

ЧЕ може викликати зміни реального і номінального ВВП, або певне співвідношення між ними. Це залежить від того, в якому співвідношенні знаходиться економіка до потенційного ВВП. Якщо економіка знаходиться в умовах неповної зайнятості, то збільшення ЧЕ викличе випереджаюче зростання номінального ВВП стосовно реального за рахунок підвищення цін, а зменшення ЧЕ – навпаки. Але, якщо вона знаходиться в умовах повної зайнятості, то збільшення ЧЕ викличе лише інфляційне зростання ВВП. Ступінь впливу ЧЕ на ВВП залежить, по-перше, від величини, на яку змінюється ЧЕ. В цьому випадку слід зазначити, що на ЧЕ впливають три фактори: динаміка доходу (ВВП) у наших торгових партнерів; зовнішньоторговельна політика; коливання курсу національної валюти. Чистий експорт впливає на ВВП мультиплікативно. Це означає, що вплив ЧЕ на ВВП залежить і від рівня мультиплікатора витрат.

Щоб врахувати як імпорт впливає на мультиплікатор витрат, введемо новий термін - гранична схильність до імпорту (ГСІм).

ГСІм = (12.5), де:

Δ Ім – збільшення імпорту;

ΔВВП – збільшення валового внутрішнього продукту на одну одиницю.

Гранична схильність до споживання національних товарів є гранична схильність до

споживання всіх товарів мінус гранична схильність до імпорту:

ГССн = ГСС – ГСІм (12.6), де:

ГССн – гранична схильність до споживання національних товарів;

ГСС – гранична схильність до споживання всіх товарів;

ГСІм – гранична схильність до імпорту.

Формула мультиплікатора витрат в умовах відкритої економіки:

М_вс = (12.7), де:

М_вс – складний мультиплікатор витрат в умовах відкритої економіки;

ГСІ_м – гранична схильність до імпорту;

ГСС – гранична схильність до споживання;

ГКП – граничний коефіцієнт податків (ГКП = ).

Вилучення у формі імпорту суттєво зменшує мультиплікатор витрат. Завдяки цьому однаковий початковий приріст витрат в умовах відкритої економіки забезпечує менший приріст ВВП порівняно із закритою економікою.