Фіскальна політика і державний бюджет

Державний бюджет – це фінансовий план утворення й використання грошових фондів держави протягом року, кошторис урядових доходів і витрат.

Доходи бюджету формуються насамперед за рахунок податків (понад 90% центрального та 70% місцевих бюджетів).

Податки за економічним змістом - це фінансові відносини між державою та платниками податків із метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, потрібних державі для виконання своїх функцій.

Прямі податки вилучаються безпосередньо у власників майна, одержувачів доходів. Непрямі податки входять у ціну товару.

Принципи оподаткування: загальність податків і їх пропорційність доходу, визначеність, простота і зручність, ефективність стягнення податків.

Витрати державного бюджету (на соціальні цілі (розвиток освіти, охорони здоров’я, виплати безробітним, пенсіонерам та ін.; економічні цілі; військові цілі; на обслуговування державного боргу; утримання державного апарату влади, посольств, консульств, сплату внесків до міжнародних організацій та ін.).

Залежність між обсягом податкових надходжень у бюджет і податковою ставкою показує крива американського економіста Артура Лаффера.

Основна ідея Лаффера полягає в тому, що за умови зростання податкової ставки від 0 до 100% податкові надходження спочатку збільшуються від нуля до певної максимальної величини (ПН2), а потім зменшуються знову до нуля. Згідно з кривою Лаффера, якщо діючі податкові ставки є надмірними, то їхнє оптимальне зниження дозволить збільшити виробництво за умов незмінності або навіть зростання податкових надходжень.