Лекція 10 Системний підхід до проектування технологічних потоків

1 Об’єкти системного проектування

2 Задачі технологічного проектування. Системна методологія проектування

1 Постійне оновлення асортименту і вимог до підвищення ефективності роботи підприємств знаходяться в прямій залежності від якості технологічної підготовки виробництва.

Поточне виробництво є основною формою організації технологічних процесів, їх проектування; впровадженням і експлуатуванням займається великий колектив ІТП Традиційні методи проектування не завжди задовольняють сучасні вимоги. В умовах автоматизованого проектування потоків забезпечуються: одержання оптимальних науково обґрунтованих проектних рішень; підвищення продуктивності праці технологів і якості проектної документації; скорочення термінів технологічної підготовки виробництва і прискорення запуску нових моделей і видів швейних виробів у виробництво.

Основними компонентами виробничого процесу є виріб (об’єкт виробництва), технологічний процес його виготовлення і потік.

Використання системної методології до проектування вимагає розглядання усіх об’єктів, що мають такі системні характеристики, як зв’язок з навколишнім середовищем (Н), функція (F), структура (S) і сукупність властивостей (Y=Σу_і, у₂.....).

Виріб можна розглядати не тільки як сукупність деталей і вузлів, а як щось ціле, що має властивості (силует, покрій), які належать всьому цілому, а не його частинам. На асортимент швейних виробів впливає мода, під її впливом змінюється форма виробу, кількість деталей та їх розміщення, методи обробки. Одяг (виріб) виступає як частина більш складної системи “людина-виріб-навколишнє середовище”, зв’язки між елементами якої впливають на функцію, структуру і властивості самих виробів. Функція виробу – захист людини від впливу навколишнього середовища, структура визначається конструкцією і призначенням виробу і відображає сукупність взаємозв’язків між складовими частинами даної системи.

Розглянуті вироби як підсистеми більш складної системи дозволяють використовувати методологію системного підходу до проектування одягу.

Технологічний процес (ТП) в даному випадку представляє собою сукупність технологічно неподільних операцій, що визначають спосіб виготовлення виробу.

Функціональна цілісність передбачає наявність зв’язків з навколишнім середовищем. До навколишнього середовища відноситься вся сукупність існуючих методів обробки виробів і велика кількість технологічного обладнання, які значною мірою впливають на склад і зміст ТНО. Це, в свою чергу, дозволяє ТП набути своїх власних властивостей, характерних тільки для даного ТП.

Функція технологічного процесу як способу перетворення великої кількості деталей в готовий виріб визначає методи обробки і зборки виробу (нитковий, клейовий і т.д., методи формування, оздоблення). Функція ТП визначається складом і призначенням її елементів – ТНО, встановлюючи спосіб перетворення предмету праці із одного стану в інший. Характерна особливість ТП – ТНО взаємозв’язані між собою, тобто утворюють визначену характерну для даного методу структуру, що встановлює послідовність виконання операцій. ТП характеризується такими показниками, як трудоємність, середній тарифний коефіцієнт і розряд, питома вага М, С, П, Пр, Р робіт.

Технологічний потік – представляє собою виробничу систему, що об’єднує виконавців трудового процесу, робоче місце і предмети праці, що підлягають обробці.

Технологічний потік з позиції цілісності характеризується як відносно обособлена частина виробництва і зв’язаний з процесами ПРВ, підсистемами технологічного і інженерного забезпечення виробництва, з системами більш високого рівня, що визначають спеціалізацію потоку, забезпечення обладнанням, матеріалами, тобто для потоку характерна взаємодія з навколишнім середовищем.

З позицій функції технологічний потік характеризується як система якісного перетворення предметів праці в часі із деталей в напівфабрикати і далі в готовий виріб. Взаємозв’язок в потоці елементів задається структурою S={ФОВ, ТСВ, П} (формою організації, схемою, плануванням).

Кожний елемент (робоче місце) потоку можна розглядати як систему, тільки більш низького рівня. Технологічний потік як складна система має ряд характеристик: надійність, керованість, складність, чутливість. (Створення гнучких, малочутливих до зміни параметрів і зовнішніх обурюючи дій, дуже важливих для підвищення ефективності виробництва.

Надійність потоку представляє собою властивості системи в конкретних виробничих умовах і при визначеній інтенсивності відмови окремих її елементів виконувати задані функції, зберігаючи виробничі характеристики в визначених межах.

Керованість характеризує властивості системи досягти бажаної мети. (В, ПП., якість) при тих обмежених ресурсах керування. Кожен потік повинен бути керованим. В зв’язку з цим виникає задача спільного проектування потоку і відповідної системи керування, що представляє єдину кібернетичну систему.

Потоки характеризуються рівнем спеціалізації, потужністю, формою організації і рівнем технічного оснащення.

2 Метою проектування поточного виробництва є розробка такого проекту, в якому забезпечується неперервність функціонування основних елементів виробничого процесу (робочої сили, засобів і предметів праці). Поточне виробництво передбачає використання новітньої техніки і прогресивної технології, що сприяє росту продуктивності праці. Це може бути досягнуто системним проектуванням раціональних ТП. Якісному рішенню цієї задачі сприяє використання системного аналізу ТП. Процес проектування можна привести як послідовність перетворення об’єктів технологічного проектування.

U→σu →ТСВ→Р (3₁, 3₂, 3₃)

Важливим моментом є розробка нової методології проектування, основаної на використанні методів структурно-графічного моделювання технологічних об’єктів.

Використання структурно-графічного моделювання дозволить підвищити якість і скоротить терміни рішення проектних задач за рахунок можливості розглядати як весь об’єкт у цілому, так і взаємозв’язок його елементів. А по-друге, розробка структурно-графічних моделей технологічних об’єктів є формалізованим їх описом, що дозволить здійснювати перехід до математичних моделей (як основи алгоритмізації).

Системна методологія проектування включає в себе всі аспекти процесу проектування від завдання на проектування до документування результатів. У відповідності з цією методологією процес проектування незалежно від відношення до об’єкта проектування містить наступні основні складові: постановку задачі, аналіз реальних умов і підготовку рішення, синтез або відповідно рішення, формальну перевірку або інформаційну оцінку результатів проектування. Основною умовою вдосконалення методології проектування є отримання найбільш прийнятного кінцевого результату. Використання ЕОМ (електронно-обчислювальні машини) обумовлює варіантну розробку проектів.