Лекція 13 Вибір раціональних технологічних рішень проектування

1 Моделювання раціональних методів обробки

2 Оптимізація параметрів технологічної операції

Значний відрізок часу при проектуванні займає етап розробки технологічного процесу виготовлення виробу, що закінчується складанням технологічної послідовності обробки (ТПО). Як було вже розглянуто для вдосконалення рішень цієї задачі пропонується складання і використання каталогу БД. (див мал.)

Розглянемо інформаційно-логічну модель етапу “Проектування технологічного процесу” (модель другого етапу) (Перший етап – вибір моделі).

Вагоме місце на цьому етапі займає вибір обладнання. Довідник обладнання містить інформацію про технологічне обладнання тих марок і класів, які можуть використовуватись у проектуємому технологічному процесі, тобто те що є на підприємстві або може бути придбане в випадку необхідності.

Відомості про засоби малої механізації приводяться в “Довіднику пристроїв малої механізації”. В довідниках записуються коди обладнання і пристосувань.

Одне з головних місць на цьому етапі займає задача визначення нормативів часу на ТНО і проектування раціонального трудового процесу. На сьогодні основним методом розробки нормативів часу є аналітично-хронометражний метод. Цей метод використовують на етапі первинної розробки нормативів часу, на другому ж етапі – етапі оптимізації трудових процесів – він не ефективний, громіздкий, займає багато часу.

Розробка нормативів часу повинна базуватись на ретельному аналізі окремих рухів, що вимагає необхідність використання мікроелементних нормативів. Використання мікроелементних нормативів дає можливість покращити використані методи праці, проектувати різні варіанти організації робочих місць і труда ручних і машинно-ручних операцій ще до початку виробництва і вибрати оптимальний варіант, реєструвати і аналізувати передовий досвід. Розрахунки нормативів часу по окремих трудових рухах зв’язані з великою диференціацією трудового процесу, необхідністю урахування різноманітних варіантів одночасного виконання рухів і їх сполученням для різних варіантів поєднання значень факторів. В зв’язку з цим виникає необхідність виконувати проектування раціональних трудових процесів і їх нормування за допомогою ЕОМ. В цілому задачу нормування трудового процесу можна сформулювати в наступному вигляді:

t(х_і)=А_н(μ₁, μ₂, ...μ_j,...),

де t(х_і) - тривалість виконання х_і-ї ТНО;

μ_j- трудовий рух (мікроелемент), що входить до ТНО, сукупності і послідовності які визначають спосіб виконання операцій;

А_н- алгоритм визначення способу виконання (набір мікроелементів) і тривалість ТНО.

Іншими словами, задача полягає в тому, щоб визначити таку сукупність і послідовність мікроелементів, при умові додержання зручності роботи і техніки безпеки, при якій тривалість виконання ТНО мінімальна (t(х_і)→min).

Як обмеження в процесі підбору сукупності мікроелементів є вимоги дотримання технології і підвищення якості виконання операції.

2 Проектування технологічних процесів повинно проводитись разом з їх оптимізацією. Оптимізація об’єкта або його окремої характеристики означає вибір найкращого варіанту із багатьох можливих. Цей вибір відбувається в відповідності з прийнятими критеріями.

Критеріями оптимізації технологічних процесів найбільш доцільно вибрати такі характеристика ТП як час виготовлення виробу Т, технологічна собівартість С, капітальні затрати К. Базовими елементами технологічного процесу виготовлення швейного виробу (елементи низького рівня) є технологічні операції.

Із характеристик технологічного процесу найбільш цікавою є розрахунок технологічної собівартості, так як інші характеристики розраховуються відомими існуючими способами.

Визначення технологічної собівартості для технологічної операції як базового елементу ТП виконується по формулі:

С_о-З_з+З_т+З_рсео,

де З_з – затрати на основну і допоміжну заробітну плату;

З_т – затрати на допоміжні матеріали;

З_рсео – витрати на утримання і експлуатацію обладнання.

При розрахунку технологічної собівартості операції С_о враховуються всі складові, що змінюються в залежності від варіанту технологічного процесу.

Задача оптимізації на цьому етапі заключається в визначенні області допустимих технологічних рішень по конструктивно-технологічних і технічних обмеженнях.

Якщо по пріоритетності методів обробки не вдається однозначно визначити методи, то вибирають всі рівнозначні методи і з них формують попередні варіанти технологічного процесу.

Перелік основної та додаткової літератури:

1. Сушан А.Т. Інженерне проектування швейних виробів: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2005. – 172 с.

2. Сушан А.Т. Технічне моделювання креслень конструкцій деталей одягу. - Київ.: КДУТД, 1999. – 55с.

3. Сушан А.Т. Типові похідні конструкції одягу. – К.:КНУТД, 2001. – 39 с.

4. Сушан А.Т. Типові конструкції одягу. Уч. Посібник. - К., 1999.

5. Коблякова Е.Б., Ивлева Г.С., Романов В.Е. и др. Конструирование одежды с элементами САПР. – М.: Легпромбытиздат, 1988. – 464 с.

6. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з І частини курсу з дисципліни „ТПВ та ПТП” для студентів заочної форми навчання./Укл. Сушан А.Т., Сидоренко О.П., Клібанська О.М. – К.:КНУТД, 2005. – 23 с.

7. Розробка технічного завдання, технічної пропозиції та ескізного проекту. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни „ТПВ та ПТП”/ Укл. Сушан А.Т. - К.:КНУТД. – 2003. – 63 с.

8. Пугачевская С.М., Яцышина Л.К. САПР ПРП швейных изделий. – К.: Техника, 1992

9. Комиссаров О.Ю., Скирута М.А. Прогрессивное оборудование и компьютерные системы в производстве одежды. – К.: УкрНИИНТИ, 1991