Заслінка сліпої кишки.

У дітей він відносно довший і товщий, ніж у дорослих. Червоподібний відросток має порожнину, яка невеликим отвором відкривається в порожнину сліпої кишки.

У стінці відростка міститься велика кількість лімфатичних фолікулів, тому вважають, що він виконує захисну функцію.

Запалення червоподібного відростка називається апендицитом.

Ободова кишкау вигляді обода оточує петлі тонкої кишки. Ободову кишку поділяють на 4 частини: висхідну, поперечну, низхідну і сигмовидну ободові кишки.

Висхідна ободова кишкапочинається від сліпої кишки в правій клубовій ямці, підіймається по правому краю задньої стінки черевної порожнини до печінки, де робить правий вигин і переходить в поперечну ободову кишку. Спереду і з боків висхідна ободова кишка вкрита очеревиною, вона є малорухливою ділянкою товстої кишки. Проектується кишка в праву бічну ділянку живота.

Поперечна ободова кишкає найдовшою частиною ободової кишки (25—30 см). З усіх боків вона вкрита очеревиною, має власну брижу, має велику рухливість. Ця кишка розташовується в черевній порожнині поперечно, нижче за шлунок над петлями тонкої кишки. У області лівого підребер'я, під селезінкою, поперечна ободова кишка робить лівий вигин і переходить в низхідну ободову кишку.

Низхідна ободова кишка— найвужча і коротша частина (9 — 12 см) ободової кишки. Вона йде по задній стінці черевної порожнини до клубового гребеня, на рівні якого переходить в сигмовидну ободову кишку. Низхідна ободова кишка з трьох сторін вкрита очеревиною; вона є малорухливою ділянкою товстої кишки.

Сигмовидна ободова кишкапродовжується до рівня третього крижового хребця, де переходить в пряму кишку. Вона з усіх боків вкрита очеревиною, має власну брижу, за допомогою якої прикріпляється до дна лівої клубової ямки, і, так само як поперечна ободова кишка, є рухомим відділом товстої кишки.

Пряма кишкалежить в порожнині малого тазу, від рівня третього крижового хребця до промежини, де закінчується заднім проходом. Вище за задній прохід утворює розширення — ампулу, де накопичуються калові маси.

Стінка товстої кишки складається з тих же оболонок, що і стінка тонкої кишки. Проте у зв'язку з особливостями функції товстої кишки є особливості в будові її стінок. Так, слизоваа оболонка утворює не колові, а глибокі півмісяцеві складки, які лежать тільки між м'язовими стрічками і обмежують здуття. Кишка не має ворсинок і групових фолікулів, містить багато крипт. Останніх набагато більше, ніж в тонкій кишці. Крипти виробляють велику кількість слизу, що важливе для просування калових мас.

М'язова оболонка має два шари: зовнішній — поздовжній, внутрішній — коловий.

Серозна оболонка утворює сальникові відростки і вкриває сліпу кишку, поперечну ободову і сигмовидну ободову кишку з усіх боків, а в області останніх двох — з утворенням брижі.

Стінка прямої кишки має особливу будову, що пов'язано з функцією накопичення калу і здійснення акту дефекації. У прямій кишці відсутні м'язові стрічки, здуття і сальникові вирости. Серозна оболонка вкриває пряму кишку тільки у верхній частині. У решті частини зовнішньою оболонкою є адвентиція. Коловий шар м'язів у області анального отвору утворює мимовільний внутрішній сфінктер заднього проходу. Назовні від внутрішнього сфінктера розташовується поперечнопосмугований м'яз, що носить назву зовнішнього сфінктера заднього проходу. Він скорочується довільно.