ТЕМА 8. ОСНОВНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

З погляду процесів реформування власності, що відбуваються в Україні, значний інтерес представляє комплексна оцінка фінансового стану підприємств, що проводиться методом рейтингового аналізу.

Рейтинг (у даному контексті) — це метод порівняльної оцінки діяльності декількох підприємств. У основі рейтингу лежить узагальнена характеристика по певній ознаці (ознакам), що дозволяє групувати підприємства в певній послідовності по спаданню (зростанню) даної ознаки.

Критерії класифікації підприємств можуть відображати окремі сторони їх діяльності (прибутковість, ліквідність, платоспроможність) або діяльність підприємства в цілому (об'єм операцій, надійність, імідж). В якості оціночного критерію може виступати рівень економічної спроможності підприємства.

Характер формування і призначення рейтингів різні. Часто рейтинги ґрунтуються на вивченні офіційної звітності підприємств (балансів). Адекватність таких рейтингів реальному положенню справ в значній мірі залежить від достовірності звітних даних і системи показників, використовуваних для характеристики надійності підприємств.

При складанні рейтингів виділяють два основні методи - експертні і аналітичні.

Експертний метод заснований на досвіді і кваліфікації спеціалістів - експертів, які використовують доступну інформацію і виконують за власними методиками аналіз кількісних і якісних параметрів. В процесі аналізу поряд з власне економічними показниками враховується цілий ряд показників загального характеру. Основними з них є:

• загальні характеристики (організаційно-правова форма, історія створення, наявність філіалів і структурних підрозділів, ділова репутація, наявні ліцензії, товарні знаки);

• узагальнюючі показники (статутної капітал, валюта балансу, наявність фондів і т.д.);

• спеціальні аналітичні фінансові показники (структура інвестицій, ліквідність, достатність капіталу, прибутковість).

Аналітичний метод базується на офіційній фінансовій звітності підприємства і аналізі кількісних показників. Аналіз проводиться по формалізованій схемі розрахунку коефіцієнтів і визначення загального (рейтингового) балу. Умовно можна виділити три основні етапи аналізу:

1) відсів підприємств (по формальних ознаках визначаються підприємства, про яких з високою часткою ймовірності можна сказати, що їх фінансовий стан сумнівний або достовірність представленої по них звітності викликає велику підозру);

2) розрахунок використовуваних коефіцієнтів, що визначають співвідношення окремої статті в балансі підприємства;

3) визначення підсумкового балу рейтингу (як правило, шляхом підсумовування розрахованих коефіцієнтів, кожному з яких надана певна питома вага).

Якість одержаного результату визначається повнотою оцінки рейтингової характеристики фінансового стану підприємства, коректністю і обґрунтованістю розрахунку підсумкового балу рейтингу. Повне і детальне дослідження діяльності підприємства може бути здійснене працівниками підприємства, які мають нагоду користуватися повною і достовірною інформацією, що включає не тільки фінансову звітність підприємства, але і аналітичні розшифровки всіх статей і дані спеціальних спостережень (архіви, картотеки і т.п.). Проте слід мати на увазі, що фахівці, які працюють на підприємстві, можуть бути суб'єктивні в своїх оцінках і в окремих випадках недостатньо компетентні.

Факторний аналіз доцільний при вимірюванні виробничого потенціалу. Виділення основних матеріальних, трудових і вартісних факторів (трудомісткість, матеріаломісткість, фондомісткість, капіталомісткість, енергомісткість), їх вимірювання і оцінка дозволяють визначити місткість виробничого потенціалу. Систематичний аналіз взаємозамінних факторів є основою для вибору оптимальної схеми організації.

Економіко-математичне моделювання доцільно застосовувати при оцінці науково-технічного потенціалу підприємства, тобто сукупної можливості підприємства по випуску нової продукції, упровадженню досягнень науки і техніки, прогресивних технологій. Використання економіко-математичних моделей дозволяє розробити сценарії реалізації інноваційних стратегій з урахуванням наявних ресурсів.

Економіко-математичне моделювання використовується також при діагностиці оптимальності плану випуску виробів, при максимізації прибутку і об'єму реалізації, при мінімізації витрат на одиницю вироблюваної продукції (робіт, послуг) і ін.

Індексний метод оцінки потенціалу

Завершальним етапом аналізу виробничого потенціалу є присвоєння максимальному значенню розрахованих показників 1 та проведення розрахунку часткових та інтегрального індексів конкурентоспроможності підприємства за формулами:

- для ознак-стимуляторів:

, (8.1)