Чеська Республіка. У плані підготовки до вступу в Євросоюз Чехія мала більші стартові можливості, ніж Словаччина

У плані підготовки до вступу в Євросоюз Чехія мала більші стартові можливості, ніж Словаччина. Чехія - економічно розвиненіша країна з налагодженою системою державних органів. Проте виконання умов Європейського союзу і для Чехії виявилося нелегким випробуванням. Так само, як і Словацькій Республіці, їй довелося розробити і прийняти ряд документів, що визначали подальший розвиток співпраці з Європейським союзом.

Основою вступу в Європейський союз Чеської Республіки, так само як і Словаччині, стала угода про асоціацію, або так звана Європейська угода.

Як вже відмічалося, Угода про асоціацію між ЧСФР і ЄС була підписана 16 грудня 1991 р. у Брюсселі, але зважаючи на майбутній поділ Чехословаччини не набула чинності. Після утворення самостійної держави Чеська Республіка погодилася узяти на себе усі зобов'язання, обумовлені в попередньому варіанті угоди, і 23 січня 1993 р. приступила до переговорів про підписання нової угоди. Угода про асоціацію між Європейським союзом і його державами-членами, з одного боку, і Чеською Республікою як суверенною державою - з іншого, була підписана на вищому рівні 4 жовтня 1993 р. в Люксембурзі. 27 жовтня того ж року вона була ратифікована Європейським парламентом, а 8 грудня - парламентом ЧР, і набула чинності 1 лютого 1995 р.

Дуже важливим в Угоді про асоціацію між ЧР і ЄС, так само як і в Угоді про асоціацію між СР і ЄС, являється положення, що міститься в п. 2 ст. 117. [241] У цій статті говориться про те, що будь-яка із сторін має право, навіть без попередніх двосторонніх консультацій, відмовитися від Угоди, якщо з боку партнера буде допущено серйозне порушення зобов'язань, які витікають з Угоди. Цей пункт є найбільш суттєвою відмінністю Угод про асоціацію між ЧР і ЄС і між СР і ЄС від Угод, підписаних ЄС з Угорщиною і Польщею.

У ст. 2 гл. I сформульовані конкретні цілі Угоди, які повністю відповідають цілям, що містяться в Угоді із Словацькою Республікою.

1. Створити необхідні умови для політичного діалогу, що сприяє розвитку тісних політичних відносин між сторонами договору.

Співпраця на цьому напрямі значно полегшить включення Чеської Республіки в структури демократичної Європи. Можна припустити, що політичний діалог приведе не лише до зближення позицій обох сторін з міжнародних питань, але і до нових форм співпраці.

2. Сприяти розвитку торгівлі і гармонійних економічних стосунків між сторонами і тим самим динамічному розвитку і процвітанню Чеської Республіки.

3. Створити міцну основу надання Чеській Республіці необхідної фінансової і технічної допомоги.

Без фінансової підтримки з боку ЄС не лише Чехія, але і жодна інша країна-кандидат не змогла б виконати усі умови. Ця допомога, як вже відмічалось, надається у рамках програми ФАРЕ.[242] Крім того, була здійснена передача ноу-хау і устаткування для різних сфер.

4. Створити необхідні умови для поступової інтеграції Чеської Республіки в Європейський союз. Чеська Республіка, у свою чергу, зобов'язується працювати над виконанням відповідних вимог.

Головний пріоритет зовнішньої політики ЧР - членство в ЄС. Тому вона зобов'язується докладати максимальних зусиль для виконання як політичних, так і економічних умов членства в ЄС.

5. Сприяти розвитку співпраці в сфері культури.

На європейському континенті існує велике число національних культур. ЄС декларує підтримку розвитку самобутніх національних культур, але також намагається сприяти розвитку спільної культурної спадщини Європи. Для цього необхідно зробити підтримку міждержавним культурним зв'язкам. Така співпраця має на увазі налагодження зв’язків і розробку спільних культурних проектів.

Як вже відзначалося, метою «Білої книги» є надання допомоги країнам-кандидатам у визначенні найважливіших законодавчих норм, прийняття яких покликане забезпечити безпроблемне включення тієї або іншої країни в єдиний внутрішній ринок Європейського союзу, мобілізацію технічних і адміністративних ресурсів, необхідних для приведення національного законодавства у відповідність із законодавством ЄС, а також визначення напрямів технічної і фінансової допомоги у рамках багатосторонньої програми ФАРЕ.

Чеська Республіка почала пристосовувати свої норми згідно з рекомендаціями «Білої книги» відразу після видання цього документу. Вже 10 липня 1995 р. Комітет уряду Чеської Республіки з європейської інтеграції дав робочій групі з Європейського договору завдання розробити перший варіант пріоритетів ЧР в реалізації положень «Білої книги». Цим питанням зайнялися також робочі групи усіх відомств, що відповідають за зближення права у відповідних сферах. Проаналізувавши рекомендації«Білої книги», вони запропонували програму реалізації її положень. Ця програма, схвалена урядом весною 1996 р., була обнародувана під назвою "Пріоритети виконання умов «Білої книги» в Чеській Республіці".[243] У цьому документі детально визначений графік прийняття правових норм, що стосуються єдиного європейського ринку.

Заявка Чеської Республіки на членство в Європейському союзі [244] була передана Л. Діні, прем'єр-міністрові головуючої країни - Італії - прем'єр-міністром Чеської Республіки В. Клаусом 23 січня 1996 р.

Заявка ЧР, так само як і аналогічний документ СР, містить Меморандум Уряду Чеської Республіки. У ньому уряд декларує бажання громадян ЧР, щоб їх країна стала повноправним членом Європейського союзу. Вони усвідомлюють, що подібний крок не має аналогів в сучасній історії Чехії і пов'язаний з грандіозними політичними і економічними наслідками. У Меморандумі уряд Чеської Республіки заявив, що ЧР готова прийняти acquis communautaire і розвивати співпрацю з країнами-членами ЄС на усіх рівнях. Чехія готова поступитися частиною своєї самостійності на користь наддержавних органів і разом з усіма нести відповідальність за майбутнє Європи, оскільки Чехія не шукає в членстві в ЄС односторонньої вигоди. [245]

Далі в Меморандумі оцінюється внутрішньополітична і економічна ситуація в Чеській Республіці після набуття чинності Угоди про асоціацію між ЄС і ЧP.

У липні 1997 р. були опубліковані відгуки Європейської комісії на Заявки країн-кандидатів. До їх числа входив і Відгук на Заявку Чеської Республіки. [246] Укладачі Відгуку виходили з умов членства, сформульованих на саміті в Копенгагені в червні 1993 р. Основою для розробки Відгуку стали, як і у випадку із Словаччиною і іншими країнами-кандидатами, дані багатосторонньої Анкети ЄК. Глава делегації Європейської комісії в ЧР Й. дер Гаар передав його міністрові закордонних справ Чехії 26 квітня 1996 р. Анкета містила більше 3200 питань. Через три місяці, 26 липня 1996 р., глава представництва ЧР в ЄС Й. Креутер передав відповіді на ці питання відповідним органам ЄС.

У плані відповідності політичним критеріям у ЧP не спостерігалося особливих проблем. Національні інститути, що забезпечують демократію, стабільні, діють тільки у рамках своїх компетенцій і ефективно співпрацюють один з одним. У Чеській Республіці досягнуте верховенство закону. Парламентські вибори в 1992 і 1996 рр. були вільними і пройшли в повній відповідності із законом. Діяльність політичної опозиції не обмежена, і вона грає помітну роль в політичному житті Чехії. У ЧP немає серйозних проблем з дотриманням прав людини.

Але Європейська комісія вказала на деякі слабкі сторони розвитку ЧР. Свобода преси не завжди відповідає західним стандартам. Часто представники засобів масової інформації позбавлені доступу до інформації про діяльність різних політичних органів, що особливо займаються контрольною діяльністю різного роду.

Комісія також виразила стурбованість у зв'язку з частим утиском прав національних меншин, особливо циганського.

Проте Європейська комісія дійшла висновку, що в цілому політична ситуація в ЧР задовільна. [247]

У плані економічних критеріїв, то незважаючи на деякий економічний спад, пов'язаний із складнощами перехідного періоду, Чехія в основному здійснила усі економічні реформи, необхідні для інтеграції в економіку ЄС: діють ринкові механізми; успішно завершена лібералізація цін; в результаті приватизації децентралізовані підприємства; інфляція тримається на низькому рівні. Економіка ЧP в недалекому майбутньому зможе витримати тиск конкурентних ринкових сил ЄС. Але є і певні недоліки.

Європейська комісія вказала на недостатньо високу якість товарів, що експортувалися, на домінування у банківському секторі невеликої кількості банків, в основному державних.[248]

Готовність до прийняття в повному об'ємі цих зобов'язань оцінювалася на основі виконання зобов'язань, зафіксованих в Угоді про асоціацію, реалізації вимог «Білої книги» і подальшого прийняття усіх норм acquis communautaire.

З виконанням зобов'язань за Угодою у Чеської Республіки не виникло жодних проблем. Більшість вимог виконувалися відповідно до запланованого тимчасового графіку. Претензії Європейської комісії відносилися тільки до виконання деяких вимог у сфері економіки і торгівлі.

Чеська Республіка також досягла задовільних результатів в прийнятті правових норм, перерахованих у «Білій книзі».

Що стосується повного прийняття норм acquis communautaire, то, на думку Комісії, у чеської сторони не повинно виникнути проблем в наступних галузях: освіта, наукові дослідження і технологічний розвиток, телекомунікації, статистика, захист прав споживачів, мале і середнє підприємництво, міжнародна торгівля. Проте чеській стороні доведеться докласти чималі зусилля для повного прийняття норм acquis communautaire, що стосуються аудіо-візуальних послуг, охорони довкілля, митного союзу і соціальної сфери. [249]

Європейська комісія виразила певну стурбованість тим, що Чехія дещо відстає в питаннях реформування адміністративних органів, і для того, щоб мати адміністративні ресурси, необхідні для ефективного застосування acquis communautaire, їй доведеться ще провести значні реформи в цих структурах. [250]

На підставі усього вищесказаного Комісія дійшла висновку про те, що ЧР повинна:

• активніше боротися з корупцією в структурах влади;

• прийняти необхідні правові норми, що стосуються свободи засобів масової інформації;

• більше уваги приділяти питанням дотримання прав національних меншин (особливо циган);

• провести необхідні реформи банківського сектора;

• завершити реформу адміністративного сектора.

Незважаючи на вказані недоліки, Комісія зробила наступні висновки:

• Чеська Республіка - демократична країна із стабільними інститутами, що гарантують верховенство закону, дотримання прав людини і захист національних меншин;

• ЧР має діючу ринкову економіку і в змозі впоратися з тиском європейських ринкових сил;

• якщо ЧР прийматиме норми, що містяться у «Білій книзі», колишніми темпами, то в найближчому майбутньому зможе прийняти їх повністю;[251]

На основі цих висновків Комісія рекомендувала почати з Чеською Республікою переговори про вступ в Європейський союз.

Отже, 31 березня 1998 р. ЄС почав двосторонні переговори з Чехією, Польщею, Угорщиною, Естонією, Словенією, а також Кіпром. Інші країни, що трансформуються були переведені в групу "Pre-Ins".

31 березня 1998 р. у Брюсселі на підставі відгуків Європейської комісії на заявки на членство країн-кандидатів були розпочаті переговори про прийняття в члени перших шести асоційованих держав, у тому числі Чеської Республіки. Представники Європейської комісії передали представникам ЧР Програму партнерства, на основі якої розвивалися подальші стосунки між Європейським союзом і Чехією.

Ця програма сприяла виконанню тих умов, сформульованих на саміті в Копенгагені, які виявилися особливо проблематичними. Як показав Відгук ЄК про готовність Чеської Республіки до членства в ЄС, ця країна, так само як і Словацька Республіка, не виконала поставлені умови повною мірою. З'явилася необхідність посилити підготовчу стратегію, визначити найближчі цілі і направити допомогу ЄС в конкретні сфери, виходячи із специфічних потреб Чехії.

Програма партнерства для Чеської Республіки була прийнята Європейською радою в 1998 р. [252] Оскільки Чехія не виконала повністю поставлені умови, Комісія підкреслила, що ЧР повинна докласти ще немало зусиль, щоб досягти повної готовності до вступу. Органи Європейського союзу постаралися за допомогою Програми мобілізувати усі форми допомоги. Метою Програми стало визначення єдиних рамок для подальшої роботи над виконанням поставлених перед Чеською Республікою завдань, їх черговості, а також фінансових коштів, що направляються в якості відповідної допомоги.

Комісія визначила декілька етапів, для кожного з яких були сформульовані свої цілі. Вони були розділені на дві групи - на короткострокові і довгострокові. Очікувалося, що перші будуть здійснені впродовж 1998 р., а для виконання других знадобиться більше року у зв'язку із складністю самих завдань, а також з недостатньою ефективністю дій адміністративних структур ЧР.

З 1998 р. проводився моніторинг реалізації положень Програми партнерства. Залежно від його результатів Чеській Республіці надавалася фінансова допомога. У рамках програми ФАРЕ Чеська Республіка щорічно підписувала з Європейською комісією фінансовий меморандум, в якому брала на себе зобов'язання виконувати позначені в Програмі партнерства завдання, а Комісія зобов'язалася фінансово сприяти їх реалізації. Невиконання поставлених завдань (так само як і невиконання зобов'язань за Угодою про асоціацію або невиконання умов, сформульованих на саміті в Копенгагені) могло спричинити наслідки у формі обмеження або повного призупинення надання фінансової допомоги з боку ЄС.

Чеська Республіка, так само як і усі інші країни-кандидати, розробила Національну програму прийняття норм acquis. [253]

У NPAA Чеської Республіки також встановлений графік виконання поставлених завдань, визначені фінансові і адміністративні ресурси.

Уряд Чеської Республіки розробив свою NPAA, включивши в неї додаткові пункти понад запропонованих ЄС. Окрім вказаних в Програмі партнерства сфер експерти виділили ще декілька, яким ЧР мала намір приділити особливу увагу. До їх числа відносилися статистика, стратегія в сфері комунікацій і забезпечення офіційних перекладів документів Європейського союзу на чеську мову. Виділення цих сфер було пов'язане з їх особливою важливістю для процесу інтеграції ЧР в ЄС.

31 травня 2000 р. був завершений перегляд NPAA і з'явилася його розширена версія, де була проведена оцінка виконаних завдань і враховані критичні зауваження Європейської комісії. Обрані пріоритети, що містяться у Відгуку за 1999 р., залишалися тими ж: розвиток демократичної системи, прогрес в економічній і соціальній сферах, підвищення рівня життя громадян, трансформація банківського сектора, сільського господарства тощо. Планувалося виконати усі завдання, що містяться в програмі, до 1 січня 2003 р., коли Чеська Республіка сподівалася стати повноправним членом Європейського союзу.

Адаптація права Чеської Республіки до права ЄС - одна з основних умов прийняття ЧР в ЄС. Кожна країна-кандидат зобов'язалася прийняти усі норми acquis communautaire, у тому числі і ті, які ЄС прийме в майбутньому.

30 березня 1998 р. було прийнято рішення про те, що ЄС проводитиме acquis screening - перевірку реалізації Національних програм асоційованих держав з метою з'ясування, чи відповідає їх право правовим нормам Євросоюзу.

Процес перевірки включав дві стадії: багатосторонні переговори, потім складнішу і важливішу стадію - двосторонні переговори, під час яких представники країни-кандидата детально звітували про те, що зроблено в сфері права.

Перевірка правової системи Чеської Республіки почалася 30 березня 1998 р. Оскільки Чеська Республіка вже до початку acquis screening належала країн групи "Ins", для неї була сформована спеціальна переговорна комісія,[254] якій чеська сторона представила детальний звіт.

В результаті перевірки було встановлено, що приблизно половина правових норм ЧР не відповідала праву ЄС. Чеський законодавчий орган зобов'язався ввести в систему чеського права ще 4373 правових норми ЄС.[255]

Прогрес, досягнутий країнами-кандидатами у виконанні умов ЄС, тобто в інтеграційному процесі, щорічно оцінювався в Регулярних доповідях Європейської комісії.

У доповіді за 1998 р.(на відміну від подальших двох) досягнення ЧР були оцінені позитивно. Усі пріоритетні завдання в політичній сфері були виконані (відзначалися лише деякі недоробки). Докори ЄК торкалися в основному ситуації з циганською національною меншістю, якій, як заявлялося, надається недостатньо можливостей для здобуття освіти і недостатньо робочих місць. Крім того, ЄК гостро критикувала ЧР за недостатність боротьби проти корупції, а також реформування судової і правоохоронної систем. Чехія досягла задовільного рівня тільки в сфері імміграційного законодавства. В економічній сфері ЧР досягла значних успіхів. ЄК розглядає її як країну з діючою ринковою економікою, яка за умови прискорення реструктуризації підприємств і проведення реформ у фінансовому секторі в середньостроковій перспективі буде здатна конкурувати з ринковими силами ЄС. У зближенні права ЧР і ЄС Чехія досягла задовільних результатів за винятком наступних галузей: інтелектуальна власність, захист особистих даних, аудіо-візуальні послуги, а також судова і правоохоронна системи. [256]

Регулярна доповідь ЄК про прогрес, досягнутий ЧР в 1999 р., була сприйнятий в Чехії як катастрофічна. Вона була в числі самих негативних відгуків, що стосуються досягнень в інтеграційному процесі країн ЦСЄ за цей рік.

Дійсно, практично в усіх сферах, стан яких оцінюється в Регулярних доповідях, ЄК відмітила недоробки, невідповідність плану, несвоєчасне виконання узятих на себе зобов'язань або просто нездійснення намічених дій. ЄК гостро критикувала ситуацію зі зближення правових норм ЄС і ЧР. Чехія практично не просунулася в цій сфері. Це було пов'язаний з тим, що процедура схвалення правових норм чеським парламентом дуже тривала: передбачається три читання, які в середньому тривають 8-9 місяців. Такі довгі терміни викликали дискусію про необхідність внесення змін до регламенту парламенту ЧР. Незважаючи на те, що потрібні були швидші темпи прийняття поправок, ця ініціатива уряду була знехтувана парламентом. Опозиційні партії, опонуючи політиці уряду, перешкоджали ухваленню нових законів. У політичній сфері докори ЄК були схожі з торішніми, оскільки Чехія не досягла ніяких результатів в поліпшенні ситуації, що стосується реформи органів правосуддя, боротьби проти корупції, поліпшення становища циганської національної меншини.

У ЧР також виникли серйозні економічні проблеми: зменшення валового продукту, зростання безробіття (8,8%), зниження доходів населення. Рецесія виявилася глибшою, ніж очікувалося, причому макроекономічні показники не провіщали швидкого поліпшення ситуації. Комісія рекомендувала ЧР прискорити процес реструктуризації і приватизації, продовжити лібералізацію цін і поліпшити умови для підприємницької діяльності. [257]

Для Регулярної доповіді про прогрес, досягнутий в 2000 р., характерні більш позитивні оцінки. У числі успіхів, досягнутих ЧР в політичній сфері, ЄК називала ефективнішу співпрацю між парламентом і урядом, дотримання прав і свобод людини, а також поліпшення становища циганської національної меншості. Проте чеській стороні як і раніше вказувалося на необхідність приділити більшу увагу питанням, які вже неодноразово фігурували в документах ЄС, - реформі органів правосуддя, боротьбі проти корупції і економічної злочинності.

У доповіді констатувалося поліпшення ситуації в економічній сфері: зниження інфляції, економічне зростання, просування у справі реструктуризації і приватизації підприємств. Чехія була охарактеризована Європейською комісією як країна з діючою ринковою економікою, яка зможе конкурувати на ринку ЄС у разі подальшого просування в створенні сприятливих умов для підприємницької діяльності і продовження курсу намічених реформ.

З моменту публікації попередньої Доповіді ЧР досягла значного прогресу у зближенні національного права з правом ЄС, особливо в таких сферах, як вільний рух товарів, працевлаштування, соціальне забезпечення і телекомунікації. Були сформовані органи, що сприяють швидшому впровадженню норм ЄС, і у зв'язку з поліпшенням взаємодії між урядом і парламентом скоротився термін прийняття цих норм чеськими законодавцями. Проте в ключових сферах (аудіо-візуальні послуги, довкілля, судова і правоохоронна системи), як відзначалося в доповіді за 2000 р., чеська сторона ще повинна докласти чималі зусилля для повної гармонізації правових систем [258].

Доповідь про прогрес, досягнутому ЧР в процесі інтеграції в ЄС в 2001 р. [259], також містить в основному позитивні оцінки розвитку в Чехії. У політичній сфері, де стан справ був в цілому задовільним вже в 2000 р., вдалося досягти подальших успіхів. Це стосується судової реформи, боротьби проти корупції і економічної злочинності (тут, правда, необхідно зробити додаткові кроки). ЄК також відмітила, що в Чеській Республіці покращала ситуація з дотриманням прав людини, але в той же час вимагається посилити заходи проти порушення прав жінок і дітей. У 2001 р. також вдалося досягти більшого успіху в забезпеченні прав циганської національної меншості.

У Доповіді знову констатувалося, що чеська економіка є функціонуючою ринковою економікою, яка за умови подальшого проведення намічених реформ в недалекому майбутньому зможе витримати конкурентний тиск ринку ЄС. Макроекономічні результати за 2001 р. покращали. І надалі необхідно продовжувати процес приватизації і реструктуризації державних підприємств.

9 жовтня 2002 р. Європейська комісія опублікувала п'яту Регулярну доповідь про досягнутий прогрес. [260] Найголовнішим в ній стало підтвердження того, що Чеська Республіка входить в десяток країн, які в першій половині 2004 р. стануть членами Європейського союзу.

В цілому Доповідь має досить позитивний характер, в той же час Чехії вказали на цілий ряд недоробок. До їх числа знову віднесли недостатню боротьбу з корупцією і економічною злочинністю, затягнуте ведення судових справ, повільність в адаптації чеського права до права Європейського союзу, недостатній прогрес у вирішенні проблем циганської національної меншини, незавершену реформу фінансового сектора, недоробки в аудіовізуальній і інших сферах.

16 квітня 2003 р. в Афінах відбулася зустріч на вищому рівні представників країн-членів ЄС і країн-кандидатів, на якій були підписані документи про прийом 10 нових членів, в число яких входить і Чеська Республіка. Це спричинило необхідність проведення референдуму про вступ ЧР в ЄС, який відбувся 13-14 червня 2003 р. Як і очікувалося, більшість тих, що взяли участь в референдумі, проголосували «за». У голосуванні взяли участь 8 млн. 258 тис. 358 чоловік (52,21% населення); 77,22% з них проголосували за вступ Чехії в Європейський союз, а 22,67 % - проти.

Органи Європейського союзу і їх представники виразили задоволеність результатами голосування і повну готовність прийняти Чеську Республіку в число членів ЄС, і 1 травня 2004 р. Чехія офіційно стала членом Європейського Союзу.