Основні джерела правової охорони

Джерелами права на охорону об'єктів інтелектуальної власності є відповідні нормативно-правові акти та конвен­ції. Історичний аспект цього питання розглянуто в роз­ділі 1, параграф 1.2. В Україні нормативно-правовим актом, що визначає права на охорону винаходів і корисних моделей є Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-ХН, який було прийнято 15 грудня 1993 р. (у редакції закону № 1771-ПІ від 01.06.2000 p., зі змінами згідно з законами № 2188-ІІІ від 21.12.2000 р. та № 850-IV від 22.05.2003 p.). Основні положення цього закону у формі переліку й основного змісту його розділів наведено на рис. 6.1.

Правові питання, пов'язанні з промисловими зраз­ками, регулюються Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» № 3688-ХІІ під 15.12.1993 р. (зі зміна­ми, внесеними згідно з законами № 2188-88 від 21.12.2000 р. та № 850-VI від 22.05.2003 p.). Його основні розділи наведено на рис. 6.2.

Питання, пов'язані з правовим питаннями на знаки для товарів і послуг та їх охороною (рис. 6.3), регламен­туються законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» №3689 від 15.12.1993 р. (зі змінами, внесеними згідно з законами № 7511-IV від 16.06.1999 p., № 2188-ІІІ від 21.12.2000 р. та № 850-VI від 22.05.2003 p.). Зазначення походження товарів охороняються Зако­ном України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» № 752-XIV від 16.06.1999 р. (зі змінами, внесеними згідно з законами № 2188-ІІІ від 21.12.2000 р. та № 850-IV від 22.05.2003 p.). Перелік та основний зміст розділів цього закону подано на рис. 6.4.

За структурою наведені закони (див. рис. 6.1-6.4) майже збігаються, а їх сутність показано нижче.

Україна в 1992 р. прийняла рішення щодо дії на її території Паризької конвенції про охорону промислової власності та Договору про патентну кооперацію, які є основ­ними документами з цього питання. Сприянню охорони інтелектуальної власності в усьому світі, а також забезпе­чення адміністративного співробітництва між відповідними організаціями різних держав здійснює Всесвітня організа­ція інтелектуальної власності.

23 грудня 1993 р. Верхова Рада України ухвалила Закон України «Про авторське право і суміжні права» (№ 3792-XII) і відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 11 липня 2001 р. (№ 2627-ІІІ). Зазначений закон було викладено в новій редакції (див. додатки). Беручи до уваги основні положення згаданих вище законів, роз­глядаються питання охорони об'єктів інтелектуальної власності, а також нижче наводяться структурні й орга­нізаційні форми міжнародних конвенцій і регіональних організацій.

Рис. 6.1. Перелік та основний зміст розділів Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»

Рис. 6.2. Перелік та основний зміст розділів Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»

Рис. 6.3. Перелік та основний зміст розділів Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»

Рис. 6.4. Перелік та основний зміст розділів Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»