Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності

Промислова власність встановлює права на такі об'єкти інтелектуальної власності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг (товарні знаки й знаки обслуговування), фірмові найменування та зазначення про походження товарів чи найменування місця походження товарів, а також припинення недобросо­вісної конкуренції.

При цьому промислову власність розуміють у найширшому значенні та поширюють не лише на промисловість, а й на сільське господарство, торгівлю, всі продукти про­мислового чи природного походження.

Отже, термін «промислова власність» використовується тому, що її об'єкти оцінюють передусім із позиції промис­лової значущості, економічної ефективності, одержання прибутку під час їх використання у виробничій діяльності.

Виходячи з цього, промислова власність є важливою складовою наукового, технічного, технологічного, а тому й економічного розвитку суспільства.

Патентне право на об'єкти промислової власності регу­лює майнові та пов'язані з ними немайнові відносини, які виникають у зв'язку зі створенням і використанням вина­ходів, корисних моделей і промислових зразків, які, як і твори науки, літератури та мистецтва, є результатами інтелек­туальної діяльності людини. Але, якщо у творах науки, літе­ратури та мистецтва основний предмет правової охорони — художня форма та мова, які визначають їх оригінальність, то в об'єктах патентного права цінність полягає у змісті технічних рішень.

Правова охорона об'єктів промислової власності ґрун­тується на таких основних положеннях:

- правова охорона надається лише тим розробкам, які в офіційному порядку визнано патентоспроможними винаходами, корисними моделями та промисловими зразками;

- надання охорони передусім справжнім авторам об'єк­тів промислової власності;

- визнання за власником патенту виняткового права на використання запатентованого об'єкта.

Так, обов'язковою умовою правової охорони є визнання патентоспроможної розробки патенту та право лише його власникові виготовляти, застосовувати, ввозити, продавати або інакше вводити в обіг запатентований об'єкт промисло­вої власності.

Формулюючи умови надання правової охорони вина­ходам, корисним моделям і промисловим зразкам у Зако­нах України «Про охорону прав на винахід» та «Про охорону прав на промислові знаки», велика увага приділяється від­повідності винаходів суспільним інтересам та принципам гуманності і моралі. Негуманне, антиморальне технічне рі­шення не може претендувати в Україні на правову охорону, хоча з технічного боку воно може бути геніальним.

1 червня 2000 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (№ 1771-III) у новій редакції. Він передбачає видання патенту (деклараційного патенту) на секретні винаходи та корисну модель.

Зазначимо, що в Україні діють декілька видів патентів на винаходи та корисні моделі:

- патент на винахід (різновид патенту, що видається за ре­зультатами кваліфікаційної експертизи заявки на ви­нахід);

- деклараційний патент на винахід (різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи й експертизи на локальну новизну заявки на винахід);

- деклараційний патент на корисну модель (різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель);

- патент і деклараційний патент на секретний винахід і деклараційний патент на секретну корисну модель (винахід і корисна модель належать до державної таємниці).

Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки, а деклараційний патент — 6 років.

Термін дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки, промислового зразка — 10 років із можливістю подовження ще на 5 років.

Обсяг правової охорони винаходу та корисної моделі визначається формулою, тобто короткою словесною харак­теристикою винаходу (корисної моделі), складеною за вста­новленими правилами (див. п. 3.4). Обсяг правової охорони промислового зразка визначається сукупністю суттєвих його ознак, зображених на фотографіях виробу (його макета, рисунка). Тлумачення ознак винаходу та корисної моделі відбувається в межах їхніх відповідних описів і креслень, а промислового зразка — сукупності суттєвих ознак, зобра­жених на фотографіях виробу (його макету, рисунка) (див. рис. 6.2 та додатки).

Правова охорона знаків для товарів і послуг здійс­нюється відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» (див. рис. 6.3 та додатки).

Згідно з визначенням, яке містить стаття 1, знак є по­значенням, за яким товари та послуги одних осіб відрізня­ються від однорідних товарів і послуг інших осіб. В Україні знак не може бути антигуманним чи аморальним, для цього передбачається формальна та кваліфікаційна експертиза.

Права на товарний знак в Україні, якщо він не вико­ристовується, зберігаються за власником протягом 3 років, після чого за рішенням суду це право втрачається.

В інших державах терміни права інші. Наприклад, у СІЛА після двох років невикористання право власника втрачається автоматично.

Закон України від 15 грудня 1993 р. передбачає лише цивільно-правову відповідальність за порушення прав влас­ника свідоцтва на товарний знак. Кримінальна відпові­дальність за порушення законодавства у сфері товарних знаків в Україні була встановлена Кримінальним кодексом 5 квітня 2001 p., де зазначається, що «...незаконне вико­ристання чужого знака для товарів і послуг, офіційного (зареєстрованого) найменування, маркування товару, якщо не було пов'язане з отриманням доходу у великих розмірах, — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двох років».

Правова охорона зазначення походження товарів регла­ментується Законом України «Про охорону прав на зазна­чення походження товарів» (див. рис. 6.4 та додатки).

Зазначення походження товарів поділяють на прості та кваліфіковані. Закон оперує такими поняттями:

«Просте зазначення походження товару — будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару».

«Кваліфіковане зазначення походження товару — термін, що охоплює (об'єднує) такі терміни:

- назва місця походження товару;

- географічне зазначення походження товару».

«Назва місця походження товару — назва геогра­фічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особ­ливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характер­ним для даного географічного місця людським фактором».

«Географічне зазначення походження товару — назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основ­ному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора».

«Географічне місце — будь-який географічний об'єкт із офіційно визначеними межами, зокрема, країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо».

«Видова назва товару — застосована в назві товару назва географічного місця, в якому спочатку цей товар вироблявся, що згодом стала загальновживаною в Україні як позначення (назва) певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження».

На реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару заявник подає заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (Установа). Вона повинна стосуватися лише одного зазна­чення походження товару.

З цього приводу в Законі сказано:

«У ході експертизи заявки на реєстрацію кваліфікова­ного зазначення походження товару здійснюється перевірка цього зазначення стосовно видових назв, занесених до пере­ліку видових назв товарів.

Перелік видових назв товарів формується Установою на підставі Положення про Перелік Видових назв товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Якщо заявлену на реєстрацію назву місця походження товару або заявлене на реєстрацію географічне зазначення походження товару містить Перелік видових назв товарів, то заявникові надсилається рішення про відмову в реєстрації».

Про заявку, яка відповідає встановленим вимогам, Уста­нова публікує відомості у своєму офіційному бюлетені. Після такої публікації будь-яка особа може в установленому порядку ознайомитися з матеріалами заявки та подати впродовж шести місяців від дати публікації заперечення проти реєстрації. Заявникові надається можливість відпо­вісти на заперечення. Заявник та особа, яка подала забезпе­чення, мають право брати участь у його розгляді. Якщо заперечення немає або воно визнається необґрунтованим, то Установа приймає рішення щодо реєстрації цього квалі­фікованого зазначення походження товару та\або права на використання цього зареєстрованого кваліфікованого зазна­чення походження товару та повідомляє про це заявника.

Документ про реєстрацію права на використання ква­ліфікованого зазначення походження товару (свідоцтво) діє протягом 10років від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва подовжується Установою на наступні 10років на підставі назви, поданої власником свідоцтва, впродовж останнього року дії свідоцтва.

Права, що випливають із реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на його вико­ристання, діють від дати їх реєстрації.