Фізичні і фізико-хімічні методи кількісного аналізу

Фізико-хімічні методи набувають все більшого значення для цілей об'єктивної ідентифікації та кількісного визначення лікарських речовин. Недеструктивний аналіз (без руйнування об'єкта аналізу), що одержав поширення в різних галузях, останнім часом все більше застосовується у фармацевтичному аналізі. Для його виконання застосовують такі фізико-хімічні методи, як ЯМР-, УФ- та ІЧ-спектроскопія, високоєфективна газо-рідинна хроматографія тощо. Більшість таких методів широко застосовуються для встановлення хімічної структури органічних сполук.

Фізико-хімічні методи аналізу мають ряд переваг перед класичними хімічними методами. Вони ґрунтуються на використанні як фізичних, так і хімічних властивостей речовин і в більшості випадків відрізняються швидкістю виконання, вибірковістю, високою чутливістю, можливістю уніфікації та автоматизації

У фармацевтичному аналізі найбільш широко використовують фізико-хімічні методи, які можуть бути класифіковані на наступні групи:

Оптичні методи:

- рефрактометрія (використовується для випробування рідин);

- поляриметрія (використовується для оптично-активних речовин);

- хімічна мікроскопія;

- рентгенофлуоресцентний аналіз;

- інфрачервона спектроскопія.

Абсорбційні методи (поглинання випромінювання):

- атомно-абсорбційна спектрофотометрія;

- рентгенівська абсорбційна спектроскопія;

- ультрафіолетова спектрофотометрія;

- методи диференційного аналізу;

- фотоколориметричний метод.

Методи випромінювання:

- емісійна та полум’яна спектрометрія;

- люмінесцентні методи;

- флуоресцентні ( в УФ-випроміненні);

- флуориметрія (за допомогою ртутно-кварцевих ламп);

- рентгенівська флуоресценція;

- хемілюмінесценція;

- радіометричний аналіз.

Методи з використанням магнітного поля:

- ядерно-магнітний резонанс (ЯМР) – спектроскопія;

- масс-спектроскопія.

Електрохімічні методи:

- потенціометрія;

- амперметричне титрування;

- іонометрія;

- полярографія;

- кондуктометрія;

- метод діелектричних вимірювань.

Методи розділення:

- хроматографія;

- електрофорез;

- екстракція.

Термічні методи:

- термографія (визначає термічну стабільність до руйнування ЛЗ);

- термогравіметрія (визначає температуру за якої відбувається зменшення маси ЛЗ);

- термографічний аналіз;

- дериватографія.