Фармакокинетика лікарських засобів

Фармакокінетика (від д.-грец. φάρμακον – ліки та κίνησις – рух) – розділ фармацевтичної хімії, що вивчає кінетичні закономірності хімічних і біологічних процесів, які відбуваються з лікарським засобом в організмі ссавців.

Фармакокінетика досліджує основні проблеми, пов’язані зі всмоктуванням, розподілом, метаболізмом та виведенням (екскрецією) ліків.

Фармакокінетика є відносно молодою наукою. Її розвиток став можливим завдяки розробці та впровадженню в практику високочутливих методів визначення вмісту лікарських речовин в біологічних середовищах – газорідинної хроматографії, радіоімунного аналізу, ферментно-хімічних, спектральних та інших методів аналізу, а також завдяки розробці методів математичного моделювання фармакокінетичних процесів. Фармакокінетика сприяє розв'язанню проблеми ефективності та безпеки фармакотерапії шляхом дослідження залежності терапевтичного, токсичного та побічних ефектів лікарських засобів від їх концентрацій в місці дії або в аналізованому біологічному середовищі (найчастіше в крові), а також розробки оптимальних режимів введення препаратів. Це дозволяє створити та підтримувати оптимальну концентрацію ЛР в процесі лікування. На підставі даних про фармакокінетику того чи іншого препарату визначають дози, оптимальний шлях введення, режим застосування препарату та тривалість лікування. Також фармакокінетичні дослідження необхідні при розробці нових препаратів, їх лікарських форм, а також при експериментальних та клінічних випробуваннях ЛЗ.