Ринок праці. Зайнятість та безробіття.

Ринок праці - це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу робочої сили, її організації та використання.

У суспільстві, де засоби праці мають свого певного власника з одного боку і з іншого боку у суспільстві існують власники робочої сили, діють механізми, які сприяють залученню робочої сили в систему суспільного виробництва, що організаційно оформлюється у вигляді ринку праці.

Ринок праці має значні переваги у порівнянні з позаекономічними видами примусу до праці:

1) гарантування певної незалежності кожного індивіда

2) реалізація індивідом своєї власної робочої сили

3) раціональний розподіл наявних ресурсів та найповніше задоволення потреб суспільства.

Початок формування ринку робочої сили відноситься до середини 18ст., коли в Європі проходила заміна ручної праці машинною.

Поступово зростала органічна будова (С/У) капіталу і як слідство ставало вільними багато робочих рук, до того ж у цей період Європа широко використовувала досвід Англії використання пращ дітей, підлітків і жінок. У результаті з"явилося так зване відносне перенаселення.

На рубежі 18 та 19ст. в Європі та Америці почало складатися безробіття у сучасному нам вигляді. Цей процес торкнувся перш за все некваліфікованих та низько кваліфікованих робітників. На території Царської Росії історичний процес був зрушений майже на ціле століття, завдяки пануванню кріпосництва.

В радянські часи провадилася політика повної зайнятості, і тому лише сьогодні ми можемо сказати, що на території СНД ринок праці майже сформувався.

Причинами масового безробіття на Україні стали такі чинники:

1) реформування ВПК

2) скорочення армії

3) розрив господарських зв"язків

4) скорочення обсягів суспільного виробництва (закриття або повна ліквідація деяких установ).

Сучасний ринок пращ крім незалежної робочої сили та засобів виробництва різними власниками передбачає:

1) наявність єдиного правового поля для вільного переміщення населення та вільного вибору виду діяльності.

2) Розвинуту систему бірж пращ та інформації про вільні робочі місця

3) Наявність ринку житла

4) Існування розвинутого ринку освітніх послуг

5) Державне регулювання ринку праці

Ринок праці зазнає значного впливу специфічних інститутів (профспілкового руху, методів та ступеня участі держави у регулюванні трудових відносин, що позначається на механізмі встановлення рівноваги на ринку праці).

Механізм функціонування ринку пращ відображає взаємодію попиту і пропозиції на робочу силу, які врівноважуються її ціною—заробітною платою.

Процес формування попиту на робочу силу безпосередньо визначається речовим фактором виробництва та відображає вплив інших чинників:

1) чисельності покупців та їхніх грошових доходів, що реально можуть бути інвестовані2) можливість взаємозамінності живої праці і знарядь праці, залежно від рівня цін на них.

3) Продуктивності праці і ринкової вартості (ціни), створюваного нею товару

На формування пропозиції робочої сили впливають:

• чисельність населення, його вікова і статева структура, міграційна активність?

• професійно-кваліфікаційні характеристики сукупної робочої сили?

• вартість засобів існування, необхідні для забезпечення працездатності людини та задоволення потреб непрацюючих членів сім ‘ї;

• рівень життя і якість життя;

• мотивації до праці;

• звички, традиції;

• державне регулювання ринку праці і вплив профспілок.

Крім того, регулюючим механізмом є ціновий механізм.

Як ринкова ціна, заробітна плата врівноважує попит і пропозицію робочої сили; водночас вона відображає ситуацію на ринку праці, баланс інтересів між державою і профспілками.

Заробітна плата розглядається як дохід , величина якого опускатися нижче рівня, за яким втрачається гідність праці. Тому зарплата не може пристосуватися до інших елементів економічної рівноваги, а всі мусять бути приведені до її рівня.

Ринок праці виконує такі функції:

1) оцінює робочу силу, як ресурс для суспільного виробництва.

2) інформує своїх суб"єктів про вільні робочі місця.

3) гарантує покриття суспільно корисних витрат робочої сили.

4) стимулює кількісно-якісне зростання та ефективність використання.

5) регулює розподіл робочої сили, зумовлюючи мобільність цього ресурсу та розподіл його витрат.