Фінансова система. Податкова бюджетна політика.

Фінанси - це певна сукупність відносин власності між державою, підприємствами (фірмами та компаніями) і населенням з приводу формування та використання фондів грошових ресурсів. З одного боку вони виражають відносини привласнення, частини необхідного доходу, що виникають між державою, суб'єктами підприємницької діяльності і громадянами з іншого боку, це грошові фонди, що опосередковують рух матеріальних та людських ресурсів. Фінанси - це грошові фонди, що утворюються в процесі відтворення. Економічні відносини, що виникають між державою, банками, суб'єктами господарської діяльності, окремими громадянами між галузями економіки, регіонами тощо у зв'язку з формуванням та використанням грошових фондів становлять фінансові відносини.

До фінансів не належать кошти, що обслуговують особисте споживання та обмін ( оплата побутових та комунальних послуг, особистого транспорту, зв'язку тощо).Формування, розподіл і використання в процесі суспільного виробництва грошових фондів, необхідних для забезпечення функціонування економіки та її розвитку утворюють фінансову систему суспільства, вона має такі складові:

1. Загальнодержавні фінанси.

2. Фінанси органів місцевого самоврядування.

3. Фінанси суб'єктів господарювання.

4. Фінанси громадських організацій та недержавних позабюджетних фондів.

Фінанси розподіляють на:

1. Державні.

2. Фінанси підприємств.

3. Фінанси населення.

Державні фінанси - це сукупність грошових фондів, які акумулюються в руках держави і використовуються для виконання її соціально-економічних, оборонних та інших функцій. Фінанси підприємств - це сукупність грошових ресурсів для здійснення процесу відтворення (виробництво, розподіл, обмін та споживання) на підприємстві.

Фінанси населення - це грошові ресурси, що формуються у жителів країни з доходів, отриманих від трудової та господарської діяльності і спрямовується на примноження їх власності.

Сукупність фондів грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні держави, підприємств та організацій утворюють фінансові ресурси, які характеризують стан економіки і одночасно є джерелом її розвитку. Розрізняють такі джерела і методи формування фінансових ресурсів:

1. Стягнення податків.

2. Відрахування частин прибутків від суб'єктів господарювання.

3. Відрахування на страхування.

4. Інші види відрахувань у централізовані фонди.

5. Продаж державою цінних паперів і свого майна.

6. Одержання кредитів.

7. Емісія грошей.

Фінанси виконують у суспільстві слідуючи функції:

1. Розподільча. Полягає в розподілі та перерозподілі значної частки національного доходу через державний бюджет для виконання функції держави (економічної, соціальної тощо).

2. Контрольна. Передбачає перевірку порядку дотримання підприємцями та організаціями, акумулювання та використання грошових ресурсів, виконання зобов'язань перед державою.

3. Функція нагромадження полягає у накопичені певної кількості грошових фондів у тому числі капіталу для здійснення процесу розширеного відтворення і насамперед основної продуктивної сили людини працівника.

4. Регулювання. Здійснюється через центральній банк, передбачає регулювання державою за допомогою фінансів, розвитку економічної системи зокрема технологічного способу виробництва та відносин власності.

Структура фінансової системи країни включає в себе такі складові:

1. Державні фінанси ( за рахунок податкової системи2. Фінанси областей за органів місцевого самоврядування ( кошти від приватизації , орендна плата, дивіденди від підприємницької діяльності, місцеві податки ).

3. Фінанси суб'єктів господарювання ( прибутки ).Формуються як фонд розвитку виробництва, фонд оборотних коштів, фонд оплати праці, фонд споживання, страхові і резервні фонди, амортизаційні відрахування з основних фондів. Ще підприємство сплачує податки з прибутків, робить внески у Пенсійний фонд, Фонд зайнятості, Фонд Чорнобиля, страхові платежі, податки в місцеві бюджети тощо.

4. Фінанси населення - це грошові фонди, які формуються у жителів країни із доходів отриманих на основі трудової, господарської та інших видів діяльності.

5. Позабюджетні фонди, які мають таку класифікацію:

а) за визначенням статусу їх власності (державні, недержавні);

б) за територіально-галузевою залежністю

(загальнодержавні, регіональні, галузеві, благодійні);

в) за цільовою спрямованістю (соціальна допомога, технічний розвиток, сприяння підприємництву тощо).

Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії. Бюджетна система таких держав як Великобританія, Франція та ін., складаються лише з двох ланок: державного і місцевого бюджетів, а в федеративних країнах складається з трьох ланок: на бюджет центрального уряду покладаються функції оборони, управління народним господарством, зовнішні зв'язки держави, охорона кордонів, пошта, зв'язок, залізниці тощо. На місцеві бюджети покладаються функції розвитку комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, утримання поліції тощо.

Джерелом центральних бюджетів є індивідуальний прибутковий податок, податок на прибуток компанії, акцизи, митні збори, доходи від державних позик, який випускає центральний уряд, а також доходи від об'єктів державної власності. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок окремих податків від муніципальної власності (рента від будинків), окремих акцизів від надання комунальних послуг позик які випускають місцеві органи влади тощо.

Державний бюджет, як і інші бюджети це баланс, який складається з двох частин: доходи та витрати.

Державні доходи - це виражені у грошовій формі відносини власності між державою, юридичними і фізичними особами в процесі вилучення державою частини необхідного та додаткового продукту.

Державні витрати - це виражені у грошовій формі відносини власності між державою і юридичними та фізичними особами в процесі розподілу і споживання частини національного доходу.

Основними статтями державних витрат є витрати на соціальні, економічні, військові цілі та витрати на обслуговування державного боргу. Коли видатки перевищують доходи утворюється дефіцит бюджету. Банківська система являє собою сукупність різних видів банків та банківських об'єднань у їх взаємозв'язку та взаємодії.