СУЧАСНА (НЕКЛАСИЧНА) ЗАХІДНА ФІЛОСОФІЯ

План:

1. Ірраціоналізм (філософія життя, екзистенціалізм, фрейдизм).

2. Позитивізм, постпозитивізм та аналітична філософія.

3. Феноменологія та герменевтика.

4. Постмодернізм.

Сучасна західна філософія, хоч і зберігає певною мірою свою цілісність, але являє собою складну сукупність багатьох течій, що у своїх підходах та висновках мають великі розбіжності. Для сучасної філософії характерним є плюралізм, коли визнається правомірність не одного, а багатьох світобачень. Філософські течії сьогодні формуються, як за правило, навколо тої чи іншої проблеми, що її вважають найбільш вагомою та перспективною. Від створення завершених (всеохоплюючих) систем сучасна філософія утримується.

Сучасну філософію часто визначають як некласичну. Цим підкреслюють її відмінність від філософської думки попередніх віків. Філософи класичної доби (від Піфагора до Гегеля, чи від Демокріта до Маркса) прагнули створити цілісне вчення, більш-менш систематично викласти своє світорозуміння та дати свій варіант розв’язання основних філософських проблем. Буття поставало в класичному філософському розумінні як надскладна багаторівнева система, в якій людина займає призначене їй місце. В некласичній філософії буття якщо і вивчається, то тільки у відповідності до його сприйняття людиною: ми можемо судити лише про те, що увійшло у сферу нашого сприйняття і є опосередкованим цим сприйняттям. Про буття взагалі, як вважають, говорити безглуздо, бо поза людським сприйняттям питання про буття втрачає сенс. Крім того, в класичній філософській традиції розум вважають найвищою цінністю та ознакою людяності, бо розум здатен розв’язувати найскладніші проблеми пізнання світу та висвітлювати глибинні механізми психічного життя. В сучасній філософії все частіше наголос роблять на позарозумових чинниках людської психіки, які за своєю силою та масштабами перевищують розум; ці чинники настільки потужні, що розум нездатний їх опанувати. Класичні філософи покладали на розум свої сподівання як на такий універсальний інструмент, що є спроможним гармонізувати людське життя. Сучасні філософи піддають розум критиці за його однобічність, яка аж ніяк не сприяє досягненню гармонії, а навпаки її руйнує.