Коротка історія та сучасна філософія макроекономіки

Макроекономіка як галузь науки не виникла раптово, а є продуктом тривалої еволюції, нагромадження якісних ознак, постійного пошуку. Макроекономічні ідеї починають складатися ще у Середньовіччі з формуванням централізованих національних держав. Відтоді субєктів економічної діяльності, які функціонували в межах території тієї або іншої держави, стали розглядати як взаємопов’язані сукупності.

Першою теоретичною концепцію, яка містить макроекономічні уявлення, був меркантилізм. Термін „меркантилізм” (від італ. merchante – торгівець, купець) запровадив Адам Сміт. Концепції меркантилістів, які зародилися в епоху пізнього Середньовіччя, обґрунтовували необхідність формування централізованих національних держав і захисту національного ринку. У цей період розвивається зовнішня торгівля між країнами, а роль грошей виконують благородні метали. Меркантилісти з’ясували, що саме веде до збагачення країни – перевищення експорту над імпортом, нагромадження золота й срібла чи дешева національна валюта.

На думку меркантилістів, економічною політикою, що сприяє зростанню національного багатства, є протекціонізм– обмеження доступу іноземних купців до внутрішнього ринку, наприклад, через запровадження високого мита. Водночас ці заходи мали доповнюватися стимулюванням вивозу готової продукції й захистом національного купецтва на зовнішніх ринках. Така політика, на думку меркантилістів, забезпечувала б перевищення експорту над імпортом і приплив золота до країни.

Макроекономічну спрямованість мали й дослідження школи фізіократів. Термін „фізіократизм” (грецького походження і складається з двох слів „фізіо” – природа і „кратоз” – влада, сила, панування) було запроваджено А. Смітом. На відміну від меркантилістів, які вважали багатством гроші, фізіократи виходили з того, що багатством є продукти землі, а джерелом багатства є сільськогосподарське виробництво, а не торгівля.

Засновник школи фізіократів Франсуа Кене розробив макроекономічну схему кругопотоку, так звану економічну таблицю, яка відображала рух продуктів між основними секторами національної економіки й класами суспільства. Ця таблиця давала уявлення про механізм функціонування національної економіки.

Фізіократи вважали, що уряд не повинен втручатися у природний хід економічного життя. На думку Ф. Кене, завданням уряду є запровадження таких законів, які відповідали би природному економічному порядку.

Розвиток меркантилізму і фізіократизму стали важливим етапом у становленні сучасної макроекономічної науки.

Сучасна макроекономіка грунтується на трьох основних філософських концепціях– класичної, кейнсіанської та марксистської, кожна з яких має численні розгалуження.