Макроекономіка, мікроекономіка та економічна теорія

Об’єктмакроекономіки є розділ економічної теорії, який вивчає економіку в цілому. На відміну від мікроекономіки, де об’єктом дослідження є поведінка окремого економічного суб’єкта, у макроекономіці досліджуються результати і наслідки діяльності всіх учасників суспільства в цілому.

Предметом (складовачастина об’єкта) макроекономічної теоріїє агреговані показники поведінки макроекономічних субєктів на рівні економіки як єдиного цілого.

Розрізняють позитивну і нормативну макроекономіку як науку.

Позитивна макроекономікапокликана пояснити зміст реальних макроекономічних явищ і процесів обумовлених поведінкою економічних субєктів за цих умов. Вона прагне дати відповідь на запитання: якою є макроекономічна ситуація в країні.

Нормативна макроекономіка– це сукупність уявлень стосовно того, якою має стати економіка. Вона грунтується на певних ідеологічних засадах та „еталонних” поведінкових функціях субєктів господарювання. Її завдання полягає в тому, щоб розробляти рекомендації для проведення економічної політики. Макроекономіка допомагає уряду розвязувати різноманітні складні питання, які постають перед країною.

Макроекономіка виконує такі функції:

1) теоретико-пізнавальну (гносеологічну),зміст якої полягає в пізнанні економічних процесів і явищ та поведінки макроекономічних субєктів;

2) практичну, зміст якої полягає у розробці практичних рекомендацій на основі економічного аналізу. На її основі держава, домогосподарства, фірми розробляють економічну політику;

3) прогностичну, яка полягає в оцінці економічної кон’юнктури та передбаченні перспектив економічного розвитку країни;

4) виховну та світоглядну. Наявний у суспільстві економічний порядок формує відповідний тип економічного мислення та своєрідний світогляд.

Завдання макроекономічної теорії:

1) вивчення впливу поведінки економічних субєктів та економічної політики на:

- обсяг споживання та інвестицій;

- валютні курси і рівень інфляції;

- торговельний баланс і т. ін.;

2) виявлення факторів, що визначають:

- зміну рівня цін;

- зміну рівня заробітної плати;

- обсяг грошової маси;

- стимулюючу чи обмежуючу фіскальну та грошово-кредитну політику тощо;

3) виявлення причин кон’юнктурних коливань в економіці як у короткостроковому періоді (діловий цикл), так і в довгостроковому (економічне зростання обсягів національного виробництва):

- вивчення впливу кон’юнктурних коливань на динаміку національних обсягів виробництва, рівень інфляції та безробіття тощо;

- визначення впливу макроекономічної політики на ефективність економіки як у коротко-, так і в довгостроковому періодах;

- дослідження впливу світогосподарських зв’язків на державний бюджет, процентну ставку, державний борг тощо.

господарства.