Заохочення і відповідальність менеджерів

Контракти з менеджерами розробляються частіше індивідуально і мають конфіденційний характер, засоби захисту і процедури, до яких менеджер може звернутися, якщо умови контракту не виконуються. Водночас в контракті необхідно передбачити методи захисту корпорації від некомпетентних або недобросовісних дій менеджерів.

Крім загальноприйнятих форм стимулювання менеджерів можливе застосування інших елементів матеріального стимулювання:

Ø «Золоті парашути» - попередньо узгоджені вихідні виплати вищим менеджерам у разі поглинання, злиття та інших реорганізаціях фірми, що приводять до суттєвих змін у становищі голови виконавчого органу (у випадку, якщо він не здійснив ніяких дій, що суперечили б інтересам корпорації). Розміри виплат можуть бути досить значними, такими, що можуть компенсувати втрати оплати праці, можливої пенсії та інші матеріальні блага.

Ø Опціони на придбання акцій. Розповсюдження опціонів на придбання власних акцій ставить за мету підвищення зацікавленості персоналу в ефективному функціонуванні корпорації і збільшення власних доходів працівників – як акціонерів, так і не учасників. При додатковому випуску акцій АТ згідно з чинним законодавством його службовці – акціонери користуються переважним правом на придбання додатково випущених акцій. Крім простих акцій, корпорація має право розповсюджувати серед своїх службовців привілейовані акції. Осіб, які мають претендувати на такі акції, встановлює правління, але узгоджує зі спостережною радою, а затверджують це загальні збори. Але досить часто для запобігання зловживанням документарно визначається, що власниками привілейованих акцій не можуть бути члени виконавчих та контролюючих органів корпорації.

Ø Передача акцій товариства у довірче управління директорам.

У Положеннях, що регламентують діяльність посадових осіб встановлюються обмеження щодо:

- отримання винагород від сторонніх осіб і організацій, подарунків, пільг від юридичних і фізичних осіб за використання службового становища;

- робити ставки на іподромах, укладати парі, брати участь в інших азартних іграх грошового чи іншого майнового характеру;

- використовувати в особистих (неслужбових) цілях надані їм для здійснення своїх обов'язків приміщення, засоби транспорту і зв'язку, електронно-обчислювальну техніку, грошові кошти та інше майно, якщо це не передбачено договором і внутрішніми нормативними актами АТ;

- використовувати переваги в отриманні кредиту, позик, придбанні цінних паперів, нерухомості та іншого майна.

Регулювання господарсько-організаційних структур корпорації

Організаційні структури, які формуються на основі колишніх державних підприємств. досить різноманітні й залежать від масштабів виробництва. мети розвитку корпорації, інших вагомих чинників. У раках корпорації може бути створена ціла низка окремих підприємств, а може бути, навпаки, сформована шорстка система управління за принципом «лінійно-штабної», де рівень прийняття усіх більш-менш важливих рішень замикається на першій особі. В основному реорганізаційні заходи були спрямовані на дроблення підприємств, створення окремих юридичних осіб. Крім того, реорганізації були піддані і внутрішні служби підприємств, яким не надавалося права юридичної особи, але які набували нової якості через запровадження порскої самоокупності, так званих «центрів прибутків», та «центрів відповідальності», «центрів витрат» та інших форм, які намагались пристосувати до потреб ринкової трансформації. Іноді підприємства створювались для «викидання» в них збиткових структурних підрозділів, житлово-комунального господарства, інших елементів соціальної інфраструктури. При цьому материнська компанія нічим крім переданих фондів (від яких сама корпорація намагалась позбутися) не ризикувала у разі банкрутства такого підприємства.

Корпорації створюють Положення, спрямовані на регулювання взаємодії суб'єктів господарської діяльності, що створюються на основі такого АТ, наприклад, «Положення про організаційну структуру акціонерного товариства», «Про структурний підрозділ», «Про дочірні підприємства, філії та представництва», які затверджуються загальними зборами. При цьому положення має регулювати відносини усіх учасників не тільки з материнською компанією, а й між ними. Особливу увагу у таких документах приділяють питанням щодо фінансування органів управління, відрахувань у різні фонди. Положення про взаємодію суб'єктів господарювання повинні містити пункти щодо урегулювання суперечливих питань, які виникають між ними. Таким «суддею» може бути виробнича рада, яку створюють у корпорації, правління АТ, рада товариства, а в окремих випадках – загальні збори.