Концепція делегування Д. Стокмана
| Крок 1 Усвідомлення наслідків | - необхідно затратити більше часу |
| Крок 2 Спрощення виконання роботи (що? як?) | - скасування окремих видів роботи - ефективні методи поліпшення - розміщення пріоритетів (повинні, можу, добре б) |
| Крок 3 Аналіз перед делегуванням | - що я роблю? - навіщо я це роблю? - хто це може зробити зараз? - кого можна навчити робити це? |
| Крок 4 Делегування | - що я роблю? - що роблять інші? |
Г – групова форма ухвалення управлінського рішення. Її перевага полягає у відвертому обміні інформацією й ідеями між вищим керівництвом і працівниками. Топ-керівники не приймають рішення щодо стратегічного розвитку доти, поки керівники середньої ланки й працівники не усвідомлять суті проблеми і не нададуть свої пропозиції.
Управлінські рішення А1, А2, ДО1, ДО2 швидко готуються й приймаються, але потім потрібно багато часу для їхньої реалізації, оскільки далеко не всі працівники при цьому розуміють мету керівництва. Такий підхід доцільний тільки при ситуаційному керуванні (використанні різноманіття тактик). Для визначення стратегічних цілей значно ефективніша групова форма ухвалення рішення, незважаючи на те, що потрібно багато часу при підготовці. Велика витрата часу виправдана згуртованістю організації при досягненні довгострокових результатів.
Питання для самоперевірки
- В чому суть поняття “управлінське рішення”?
2. До яких управлінських ситуацій застосовується аналітичний підхід вироблення рішення, а до яких пошуковий?
- Основні етапи ухвалення управлінського рішення.
- Психологічні проблеми при прийнятті рішень.
- Які існують методи індивідуального та групового прийняття рішень?
Дата добавления: 2015-04-07; просмотров: 686;